Ми обмежуємо Божу щедрість — але аж ніяк не Він Сам: адже Його можливості, сила і бажання благословень нічим не обмежені. Він благословив Ябеца просто тому, що Ябец не дозволив ніякій перешкоді, людині або думці, заслонити від нього Бога. А Богу властиво благословляти.
Те, що Бог з милості Своєї надихнув автора записати в Біблію історію Ябеца, свідчить, що має значення не те, хто ти такий, не те, що думають про тебе батьки, не те, ким ти «приречений» бути від народження. Має значення лише те, ким ти хочеш бути і про що ти просиш.
Простою молитвою — молитвою з вірою — ти можеш змінити своє майбутнє. Можеш змінити те, що повинно з тобою статися за хвилину.
3. Стань великим для Бога
«О, якби Ти побільшив границю мою!..»
Наступна частина молитви Ябеца — благання про побільшення границі — та, в якій ви просите Бога так розширити ваше життя, щоб ви могли більше служити Йому.
Судячи як з контексту, так і за результатом молитви Ябеца, це благання містило в собі більше ніж просте бажання мати більше великих земель. Він хотів більшого впливу, більшої відповідальності і більшої можливості бути знаменитим для Бога Ізраїлю.
Саме єврейське слово «границя» означало для юдея приблизно те, що слово «фронтір» означало для перших європейців, які прийшли в Америку. Поза границею — те, що належить мені, мої землі, які з часом збільшуватимуться.
В часи Ябеца історія завоювання Ханаану Ісусом Навином і розподіл землі обіцяної між колінами Ізраїлевими були ще свіжі в пам'яті народу і мали безпосередній вплив на долю кожної конкретної людини. І коли Ябец благав Бога: «О, якби Ти побільшив границю мою!» — він мав на увазі конкретні межі відведеної йому землі. Він зважив нинішні обставини свого життя і дійшов висновку: «Звичайно ж, я народжений для більшого, ніж це!»
Дивлячись в майбутнє, він уже бачив своїх численних нащадків — скотарів і хліборобів.
І, розміривши межі і зваживши потенціал, — він прийняв рішення:
— Усе, що Ти, о Господи, довірив моїм турботам, — усе це, Боже, розшир і побільши!
І якщо сьогодні мене запитують християни-підприємці: «Чи правильно буде просити Бога розширити мій бізнес?» — моя відповідь: «Абсолютно!» Якщо у своєму бізнесі ви керуєтеся Божими постановами, то просити Його розширити ваш бізнес — це не просто правильно, але це саме те, чого Він чекає від вас. Ваш бізнес — це і є довірені вам
Богом межі. Він хоче, щоб ви зрозуміли, що ваш бізнес відкриває чудові можливості для контактів із різними людьми і що через ці контакти ви будете нести цьому світу Його славу. Ось чому ваше прохання про розширення цих можливостей не викликає в Нього нічого, крім величезної радості.
А ось якою могла б бути «молитва Ябеца» для дружини і матері: «Господи, збільш мою родину, благослови мої взаємини з членами моєї родини і помнож для слави Твоєї той вплив, який моя родина має на світ». Ваш дім — єдина і неповторна арена перетворення життя для слави Господньої. Тож чому б Йому не хотіти, щоб ваша праця для Його слави була ще більш плідною?
Коротко кажучи, незалежно від того, хто ви і де ви, було б найкраще, щоб ваша «молитва Ябеца» про розширення меж звучала приблизно так:
«О Боже і Царю, будь ласка,
розшир мої можливості і мій
вплив таким чином, щоб я
торкався більшого числа життів
для Твоєї слави. Дай мені
робити більше для Тебе!»
І коли ви так молитеся, усе відразу стає дивним і чудовим.
Одного разу під час читання тижневого курсу лекцій в одному з великих (близько 2000 учнів) християнських коледжів у Каліфорнії я запропонував студентам молитися «молитвою Ябеца» — молитися про благословення і розширення меж — для їхнього коледжу, тобто намітити мету, гідну служіння такого величезного колективу віруючих.
— Чому б не пригледіти собі на глобусі який-небудь острів? — запропонував я. — Просіть острів і чартерний авіарейс для дружної команди студентів.
Хтось розсміявся. Хтось засумнівався у моєму здоровому глузді. Але майже всі слухали. Я наполегливо повторив свою пропозицію. Я бував на острові Тринідад і бачив, що принаймні цей острів давно і з нетерпінням чекає прибуття подібної команди. І я розповів про це студентам.
— Ось і попросіть у Бога Тринідад, — сказав я. — І найсучасніший лайнер.
Ніхто в аудиторії не почав відразу молитися про це, і все-таки моя пропозиція породила плідну дискусію, у ході якої я переконався, що більшість студентів насправді щиро хотіли б використовувати свій час і свої здібності для чого-небудь значного, але не знають, з чого почати. Вони звикли вважати, що для справжнього діла їм бракує знань, досвіду, сміливості, можливостей та інше.
Майже тиждень я ставив їм просте запитання: якщо Бог неба і землі нескінченно нас любить і хоче, щоб у кожен момент нашого життя ми були в присутності Його, і якщо Він знає, що небеса — набагато краще місце для нас, ніж земля, — тоді навіщо ж, скажіть, будь ласка, Він усе ще залишає нам на землі? Багатьом з них я потім окремо роз'яснював біблійну відповідь — а скільки я її розумію — на це запитання. Вона полягає в тому, що Бог хоче, щоб ми тут розширювали свої межі і здобували для Нього нові землі — або, можливо, цілі острови, — досягаючи сердець людей в ім'я Його.
І робота Божа звершувалася. Через тиждень після мого повернення з цього коледжу я одержав листа від студента на ім'я Воррен.
У цьому листі Воррен розповідав, як він і його друг Дейв вирішили випробувати силу Божу і просити Бога благословити їх і розширити їхні межі. А саме: вони молилися, щоб Бог дав їм можливість на цьому ж тижні свідчити губернатору штату. Закинувши спальні мішки у машину Воррена, вони з цією метою відправилися за 400 миль у Сакраменто — столицю штату Каліфорнія.
І ось кінець цього листа:
«У неділю вночі ми вже повернулися із Сакраменто. Ось що сталося за час нашої поїздки: ми засвідчили нашу віру двом робітникам автозаправки, чотирьом поліцейським, начальнику управління національної гвардії, директору Департаменту охорони здоров'я, освіти і соціального забезпечення штату Каліфорнія, начальнику Управління дорожньої служби штату, секретарю губернатора і, нарешті, самому губернатору».
Так Бог дозволив нам зрости в Ньому. Ми вдячні Йому і надзвичайно підбадьорені. Ще раз велике Вам спасибі за те, що запропонували нам випробувати Його силу!»
І це був лише початок. Протягом наступних тижнів і місяців весь коледж був під владою запаморочливих перспектив, що відкривалися. До осені була створена студентська команда на чолі з Ворреном і Дейвом, яка розробила грандіозний місіонерський проект на наступне літо і план його підготовки. Усе це вони назвали операцією «Ябец». Мета операції: заробити гроші, зафрахтувати літак і (як ви, напевно, вже здогадалися) влітку всією командою летіти на служіння на острів Тринідад.
Сказано — зроблено: 126 студентів і викладачів приєдналися до проекту. У призначений час літак, який летів спецрейсом «Лос-Анджелес-Тринідад», узяв курс на південь, і в цьому літаку не було вільних місць. Учасниками операції «Ябец» стали спеціально підготовлені будівельні бригади, театральні і музичні колективи, організатори і викладачі літньої біблійної школи, а також групи, які несли Слово Боже прямо у людські домівки. Президент коледжу назвав операцію «Ябец» найзначнішим актом студентського служіння за всю історію цього навчального закладу.
Двоє студентів попросили Бога розширити їхні межі — і Він це зробив! Одна ця коротка молитва поклала початок розширенню меж, видимому на карті світу, і змінила життя тисяч людей.