Оскар відчув, що піна стала йому в горлі.
— Як це? Ти купиш мені квартиру?
— Ти ж уже повнолітній. Чом би й ні? Ну, і я не хочу, щоб мама продавала будинок. Може, вона колись вирішить туди повернутися. А якщо ні — завжди можна продати. Я… я вам завинив. А тобі точно.
Оскарові, незрозуміло чому, зробилося прикро. На мить майнула думка, що батько хоче відкупитися за свою провину.
— Крім того, квартира — це завжди інвестиція. Ти будеш забезпеченим.
— Так, авжеж. Але… ти серйозно?
— Звичайно. Я вже дав оголошення до трьох агентств. Розумію, що ти, може, не віриш, але я дуже радий, що ти будеш у Варшаві. Ти ж мій син. Можеш думати про мене, що завгодно, але не забувай: батько — це батько. І я знаю, що мама дзвонила до твого ліцею. Приємно, що вона теж вважає, що ти повинен туди повернутися. Скласти випускні, вступити до університету, а які в тебе там перспективи?
— Спасибі, тату, — сказав Оскар і подумав, що зараз знову розплачеться. Бо він і сам про це часто думав, але за рік жодного разу не звернувся із цим до батька. Він знав, що має повернутися, що там, у містечку, нічого не доб’ється. От тільки маму не хотів залишати… А тепер усі його проблеми вирішаться.
— То як, ще по пиву?
— Чому б і ні, тату, — відповів хлопець.
Каська була сердита. Ні, навіть не так! Вона була розлючена, просто жахливо, аж казилася. Слів нема! Тому без кінця дзвонила й дзвонила до Лінки, доки та не взяла трубку. Бо з ким ще поговориш, як не із сестрою?
Домовилися зустрітися в «Бордо». Коли Лінка ввійшла досередини, Каська саме писала есемески. Лінці відразу спало на думку, що сестра виглядає так, наче от-от вибухне.
— От блін горілий, — пробурмотіла вона, але так голосно, що пара, яка сиділа неподалік, негайно озирнулася.
— Касько! — дорікнула Лінка. — Що з тобою? Між іншим, привіт. Що сталося? Що відбувається?
— Зараз скажу. Пиво, — кинула вона офіціантові. — Для тебе теж?
— Мені воду, — швидко відповіла Лінка.
Каська з підозрою глянула на сестру.
— Що це з тобою? Воду?
— Так. Поки що. Пити хочеться, — збрехала Лінка. Вона вирішила, що почекає, доки Каська спочатку розповість, що в неї діється, перш ніж повідомляти про свою неймовірну новину. Адже вони не бачилися весь липень і половину серпня.
— Ну ж бо, розказуй, — заохотила сестру.
— Та він просто срана паскуда, — Каська вочевидь була розлючена. Лінка ніколи не чула, щоб вона так лаялася. Що сталося? Це через Міхала?
— Ти про Міхала, так?
— Сучий син, паскуда, мудак. Ти знаєш, що він зробив?
— Звідки мені знати?
— Горіха пам’ятаєш?
— Звичайно.
Арек Горіховський якийсь час був їхнім однокласником, а потім перевівся до іншої школи, але Каська товаришувала з ним, вони разом ходили на якісь заняття з образотворчого мистецтва на Охоті.
— І що тобі Горіх зробив?
— Ні, Горіх нічого. Це Міхал. Він вигадав, наче між нами щось було.
— Але ж Горіх гей.
— Так отож. Стовідсотковий. Саме тому ми й приятелюємо, вони класні друзі. А Міхал раптом заявляє, що ми переспали й таке інше.
— Він що — здурів?
— Та здурів. Забанив мене на Фейсбуку.
— Почекай, він у мене серед френдів, побачимо, що він там пише. Ні! Мене теж забанив!
— Тебе?
— Ну.
— І що тепер робити?
— А ти з ним говорила? Із чого взагалі все почалося?
Ну, так, коли Каська почала думати, як усе почалося, то не могла нічого збагнути. Поїхала на канікули з батьками, цього разу до Іспанії, на два тижні. А Міхал тим часом поїхав у якийсь табір серфінгу. Саме тоді все й почало псуватися. Спершу Каська думала, що це просто через те, що він сумує. Потім — що заздрить їй через ту Іспанію. Але тепер вона, власне, не знає, чому так усе сталося. Справа в тому, що вона іноді коментувала якісь Горіхові пости, зрештою, вони ж друзі, а Міхал їй через це влаштував істерику. «Ти за два дні прокоментувала п’ять його постів, а мій — лише один!» — кричав він. Їй не хотілося виправдовуватися, що він у кожному пості ставив схожі фото, тож навіть коментувати не було чого, вона взагалі не знала, що написати. А Горіх пише такі смішні пости, тому хочеться щось додати від себе, ну, але цього вона не могла сказати, тому викрутилася, мовляв, це сталося випадково, і що вона постійно читає й переглядає все, що він постить, зрештою, йому могло здатися, що вона лайкнула всі Горіхові пости. Отака в них вийшла розмова: він торочив своє, а вона — своє.