— Гаразд, переконала. Але прошу тебе, не дозволяй морочити собі голову. Не дай йому командувати собою.
— Ой, це ще невідомо, хто ким командує, — таємниче усміхнулася Наталія.
Каська так захопилася малюванням, що й не помітила, як хтось увійшов до кімнати. Мати. Названа мама. Кася навчилася казати їй «мамо», але це давалося нелегко. Просто дівчина знала, що тій це приємно. А вона ж мусила докладати купу зусиль, щоб справити їм якомога більше приємності. Віддячити.
— Що ти робиш?
— Нічого особливого… — спочатку Каська силкувалася заховати малюнки під іншими паперами й удати, що вчить історію, але марно, малюнків була ціла купа. Ескізи фігур для занять з рисунку. І комікс, і пікчербук, який вона хотіла надіслати на конкурс.
— Що це?
— Та нічого, така собі… дурня, — відповіла Кася. — Я трохи відволіклася від навчання.
— Комікси?
— Так… такі, жартівливі.
Вона думала, що може, мама захоче переглянути, але ні. У цьому домі ніколи не цінували мистецтво.
— Я розумію, — сказала мати, — що ти не можеш без кінця вчитися. Справді розумію. Але ти ж знаєш, що твоє майбутнє залежить від того…
— Як я складу випускні, — закінчила Каська, а мати глянула на неї непривітно.
— Що, гадаєш, я тобі моралі читаю? Без кінця торочу одне й те саме? Я просто знаю, наскільки це важливо. Юриспруденція — це відповідний для тебе фах. Шляхетний. Престижна робота, гарна професія. Надійна.
Каська лише покивала головою, хоч ледве втрималася, щоб не розплакатися.
— Як ти склала пробні?
— Добре, досить добре.
— От і чудово. Вечеря за годину, — сказала мати й вийшла з кімнати.
Боже… Каська закрила обличчя руками. Вона й не підозрювала, що це буде так складно. Зітхнула, відклала малюнки й заходилася повторювати Середньовіччя.
Наступного разу до школи вагітних з Лінкою пішла мама. Щоправда, це не те, що чоловік чи хлопець, але краще, ніж опинитися зовсім самій.
— Непогано виглядає ця лікарня, — зауважила мама. — Мов якась приватна клініка.
— Вона після ремонту.
— Господи, бачила б ти, які колись були умови… — сказала мама, пильно роздивляючись стіни й буфет, де за склом стояли десерти з тапіокою, йогуртом і фруктами.
— Але ж Кай народився зовсім недавно?
— Та воно так, але… Хай там як, а тут просто круто. Може, тут і народжуватимеш?
— Тут?
— А чому б і ні? Пологовий можна самій обирати. І він не мусить бути близько від місця проживання. А якщо ти ходиш сюди до школи для вагітних, то принаймні трохи знаєш лікарню.
Сьогодні Лінка почувалася втомленою й сонною. Їй зовсім не хотілося виконувати вправи, але почувалася ніяково перед мамою, тож слухняно вигиналася на м’ячі. Потому акушерка розповіла про перший період пологів.
— Не забудьте взяти до родзалу якісь перекуски для породіллі, певна річ, воду, але може бути сік, кокосова вода, якийсь кисіль, фруктовий мус, батончики з мюслі…
— Що? — здивувалася Лінчина мама. — Не вірю. То тепер можна їсти й пити? Коли я народжувала тебе, мені нічого не дозволяли. Навіть води не давали. Із Каєм можна вже бути випити трохи води. Кілька ложок. Але щоб батончик?
— Правила змінюються, — відповіла акушерка, почувши мамині коментарі. — Колись уважали, що це небезпечно і може викликати ускладнення пологів, але тепер усе змінилося. Знеболення теж інше. Пологи — це виснажлива праця, яка може тривати навіть добу. Спробуйте не їсти й не пити цілу добу, і при цьому бігти… Це приблизно те саме. Подбайте про музику, — продовжувала акушерка. — Найкраще, аби це була класична музика, але не тільки. Можна й хеві-метал, якщо мама слухала його перед пологами і їй це допомагає, — усміхнулася жінка. — Приготуйте собі плеєр, колоночки… І аромат… не дуже сильний, але краплинка лавандової олійки в аромалампі…
Здавалося, що Лінчина мама от-от знепритомніє.
— Слухай, я почуваюся так, наче ми… ну, не знаю, у приватній клініці, де народжують зірки екрану? Перекуски, музика, аромалампа? Мабуть, це мені сниться, — засміялася Єва.
Після цих вправ усі перейшли до зали, де майбутні мами повинні навчитися прикладати малятко до грудей. Лінка отримала ляльку в кумедних гірчичних повзунках.
— Що можна їсти, коли ми годуємо немовля?
Лінчина мама автоматично підняла руку.
— Варену курятину, рис, картопельку, овочевий суп…
— Ну, так… — повагавшись відповіла акушерка. — А чого не можна?
— Смаженого, капусти, шоколаду, полуниць, власне, більшості продуктів, бо вони можуть викликати алергію в дитини.