Після теплих снів метаморфози, які відбувалися з його містом, відчувалися ще гостріше. Кілька разів він у яві опинявся на околиці міста, де виріс. Дивився і нічого не впізнавав, притому, що все начебто залишилося таким, як було. Ось тут, казав він собі, ти мешкав перші роки свого життя. Ці вулички, закуті в дерев’яні старі паркани, бачили, як ти ставав людиною. Ти прожив з цими людьми поруч десятки років. Але чи дійсно це вони, а не інші? Бо інші — вони такі ж самі, тільки в середині їхніх тіл б’ються інші серця. Як відрізнити одних від інших? Чим справжнє минуле відрізняється від того, що тут виникало тепер?
Думаючи про це, Габінський мляво всміхався в обличчя своєї дорогоцінної Одонати і повільно рухав ногами, тобто хлюпав ними, щоб не застоюватися, тобто не залежуватися. Фасеткові очі коханої дивилися одночасно й на нього, і на весь інший світ. Вусики настовбурчилися. Крила цокотали. Вона отримувала задоволення. Кажуть, чоловіки не здатні симулювати задоволення. То майте на увазі: це неправда.
Повернувши голову трішечки вліво, Габа бачив, як у зеленому чотирикутнику двору сидять на своїх лавках діди і баби, обговорюють наступ Правого сектору на їхнє нещасливе життя, сміються на дитячому майданчику діти, молоді п’янички з числа студентів дудлять пиво, розмовляють про Сартра і «русскій мір», сваряться сороки, веселиться гайвороння, тхне димом з металургійного заводу. Синє небо жбурляло снопи золотих іскор, покривалося мілкими тріщинами та сипалося донизу, вкриваючи бронзуватим попелом землю.
Вона, по суті, вже пішла від нього, тільки ще про це нічого не знала. Мабуть, боялася зізнатися навіть собі, що відтепер її приваблює зовсім інший світ, той, що за останні місяці виник там, за вікнами його квартири. У ньому багато різних форм життя. Зокрема — й споріднених їй самців одонатофауни.
Він гадав, чи змінилося б щось, якби вона пішла від чоловіка та, скажімо, народила дитину. Відповідь прийшла за кілька днів. У спеціалізованому довідникові Габа прочитав невеличку роз’яснювальну статтю. Якийсь природознавець докладно описав саме те, що Сосіпатра змушувала його робити останнім часом. Виявилося, бабки зазвичай спаровуються на льоту, це, уявіть собі, цілком нормальне явище. Але головне, що копулятивний апарат самців бабок відзначається надзвичайно високою спеціалізацією. Настільки високою, що не має аналогів серед комах. Навіть цар природи sapiens sapiens — і той не додумався до такого. Самець бабки під час парування здатен видаляти сперму попередника (проблема «попередників» в українській політичній системі (sic!) — суто біологічний аспект), перед тим як уважно і обережно залишити власну. От же ж, курва, засмутився Габа. Не мав я жодного шансу. Коли твоя кохана прагне сексу з комахами, ти не здатен нічого зробити. Тільки зрозуміти і відпустити.
У квітні вони поверталися із супермаркету з покупками до дня її народження. Вона так хотіла свята. Мріяла запросити багато гостей, одягнути улюблену чорну сукню, бути красивою, смішною, привабливою. Дуже любила свій день народження, як, зрештою, і всі освячені народною традицією свята. Габа витратив купу грошей на напої та наїдки.
Вони саме їхали від супермаркету «Метро». Одоната заснула. Габа дивився на неї і переживав черговий напад тяжких сумнівів. Десь на Київському проспекті, в десяти хвилинах від дому, Сосі раптом прокинулася, почала здригатися, стогнати, а потім пронизливо заверещала. Габа трішки перелякався, ледь не зомлів прямо за кермом, але якась його частина уважно й холодно спостерігала за всім, що відбувалося. Видовище було, чесно кажучи, неприємне. У нормальному житті імаго ніколи не перетворюється на наяду, це нонсенс. Кожен притомний природознавець вам скаже, що для появи наяд потрібні яйця. Як не крути, яйця — необхідний момент життя (ми знаємо це з тобою, братчику Гермесе).
Але-але, життя таке, яке воно є. Якщо комусь потрібні були наразі чиїсь яйця, то ніяк не Сосіпатрі. Їй вистачило салону старої автівки і сигареток, які одну за одною прикурював для коханої Габа, поки з неї вилізала ця штука. На задньому сидінні Габиного старенького авто, оминувши стадію яйця, його дівчинка зразу перетворилася на наяду.
Мертва оболонка рідної Сосі застигла на задньому сидінні авто, тримаючи порожніми руками тліючу сигарету. Вирячила очі (очі дівочі) — абсолютно порожні, офсетові, безтямні. А поруч із нею лягла жива товстенька наяда. У загальному малюнку її морди безпомилково упізнавалося обличчя Сосіпатри. Але все ж таки це була зовсім інша істота.