Ще одним прикладом порушення закону є відмова Центральної виборчої комісії видати достатню кількість підписних листів тим претендентам, які є Вашими політичними опонентами. Завдання зрозуміле — не дати змоги зареєструвати їх кандидатами. Усі зазначені порушення спрямовані на одне: використати будь-які, у тому числі незаконні методи, аби забезпечити Вашу перемогу.
Зрозуміло, що такі масштабні і скоординовані порушення по всій країні не можуть відбуватися без Вашого відома. Але гарант Конституції, за згодою якого вона відкрито порушується, не має морального права претендувати на посаду Президента.
Переконаний: Ви знаєте, що демонстрація показної «любові» до Президента (поки він при владі), оцінки «незалежних» соціологічних центрів (поки влада утримує їх), запевнення структур виконавчої влади (поки вони Вам підлеглі), — лише прикриття справжніх намірів славословів. Вони прагнуть зберегти себе при владі, мати з того зиск.
Знають це і наші з вами співгромадяни. Доказ того — результати виборів голови міста Києва. Люди не хочуть перетворення України па поліцейську резервацію.
Звертаюся до Вас із пропозицією виконати обов’язок гаранта дотримання Конституції і припинити свавілля, що твориться в процесі виборчої кампанії.
Безчинству слід покласти край!
Сподіваюсь на Ваші дії та відповідь, її відсутність буде підтвердженням того, що всі порушення відбуваються з Вашого благословіння.
Претендент в кандидати у Президенти України
О. МОРОЗ».
Президентом у другій каденції, звісно, став Кучма — «солодка» ноша шапки Мономаха у варіації кремлівських політтехнологів і таємних служб з коридорів Луб’янки.
Колись на схилі літ В. Катаєв, згадуючи свою одеську молодість і звертаючись до останніх командорів колишньої більшовицької імперії, що їхні діди і прадіди в чека розстрілювали усіх без огляду як контру, написав пророчі слова: «Напевно, ви не схитнетесь, знищуючи людину. Що ж, мученики догмату, ви є теж жертви часу». Про брехунів-лицедіїв думав одеський письменник, повертаючись спогадами до 1920 р., коли чекісти мучили людей в підвалах катівень, святкуючи в такий спосіб приїзд Ф. Дзержинського до Одеси?!
Аби не повторити минулих помилок, пам’ятаймо: неоімперіалісти — єдинокровні спадкоємці пращурів, що вибудували гнилу імперію на кістках і крові. Сьогодні вони шкодують за нею, оплакуючи «широку страну мою родную», щиро переживають те, що аркан кремлівського гніту рішуче скинули народи колись «широкой», одначе не «родной», скинули і пішли вперед, не оглядаючись жодного разу.
А ви, катаєвські «жертви часу», хочете знову влади, лютої, кривавої, і ви хапаєтесь за соломинку… Життя ваше — брехливе, підле лицедійство, воно — проти людей, проти людства, справді проти людства, як же інакше можна розцінювати агресивно відверту тональність російського прихильника фашизму А. Широпаєва: «Попереду — відчайдушна, кривава боротьба, багато загинуть з того й того боку, але російським подвигом буде врятована Росія, а з нею — і весь світ»7.
Скорумпована прокучмівська влада, сфальсифікувавши два тури президентських виборів, була готова на усе, аби втримати свої позиції. Кремль тримав руку на пульсі прокучмівського блоку, і кандидат у президенти від опозиції В. Ющенко оголосив громадський рух опору «За чесні вибори». Вранці 22 листопада В. Ющенко виступив на Майдані: «…Шановні колеги журналісти! Ми звертаємося до вас, зокрема до західних засобів масової інформації, донести правду про те, що відбувається на виборах Президента України, що відбувається в роботі ЦВК, що коїться на виборчих дільницях на місцях. Це відбувається масове, тотальне фальсифікування. Ми звертаємося до правоохоронців. Ми звертаємося до громадян України. Підтримайте, шановні друзі, всенародний рух опору»8.
У газеті «Без цензури» були видрукувані свідчення світової преси про масові фальсифікації під час виборів, — адмінресурс зробив ставку на брехню, і це вирішило долю виборів; народ не підтримав провладного кандидата у президенти.
Газета.Ru.Росія:
«Я молився Богу, щоб він дозволив мені прожити ті кілька років, які потрібні, щоб побачити в Москві те, що я бачу в Києві.