Приспів:
Ну, і хто тебе кликав, сука-війна? (2)
Сука, сука-війна…
Сука-війна…
Маленька дівчинка
Маленька дівчинка по світу літала
І часто в Бога правди питала…
А головного так ніколи не взнала:
Яка із фоток останньою стала…
Приспів:
Ну і чому завжди так, шо життя нас відпускає
Часто зовсім не так, як ми самі собі бажаєм?
І чекаєм на знак, ні на грам не помічаєм,
Як самі себе до краю прірви підпускаєм…
Маленька дівчинка в весільному платті,
Ти забувалася так, шо не знайти,
Ти все хотіла повернутись в минуле,
Шо про майбутнє зовсім забула.
Маленька дівчинка зараз на небі,
По ній сьогодні сумувати не треба,
Якшо не довга її була дорога, —
То значить, мала бути ближче до Бога!
Приспів
Ти не скучай за цим світом, не скучай!
Ти знаєш вже, шо значить мати десь свій власний рай!
Ти передай, якшо зможеш, передай
Для мами хоч би знак, шо твоя душенька жива!
Ти не скучай за цим світом, не скучай!
Ти передай, якшо зможеш, передай
Для мами хоч би знак, шо твоя душенька жива!
Лист до президентів
Панове президенти, є до вас розмова,
Бо ми давно не чули від вас правдиве слово.
І може, я ніколи б не починав її.
Я скажу вам відверто — причина у війні,
В яку ви цю країну всі разом погрузили
І, шоб її не було, ви нічого не зробили.
Невже за стільки років ви достатньо не нажили,
Шоб заробляти гроші, копаючи могили?
Панове президенти, є до вас питання:
Чому ви всі живете, як вареники в сметані,
Тоді, коли всі люди скидаються солдатам
Копійками, які ви ше в них не встигли відібрати?
Чому ви не пошлете на війну своїх синів?
Ні внуків, ні племінників, самих вас там не видно.
Зате на смерть кидаєте чужих чоловіків.
Скажіть мені, невже це виглядає справедливо?
Ой, не добре. Ой, біда. (2)
Чому холоднокровно ви зливаєте країну
І у крові своїй ви власну топите дитину?
Скажіть, будь ласка, чим всі люди в цій країні винні?
Скажіть ціну, за скільки ви продали Україну?
Я хочу побажати вам, панове президенти,
Відчути весь наш біль на собі перше, ніж померти.
А всім нащадкам вашим я хочу тільки зла,
Яке ви всі разом роками готували нам.