Приспів:
А зараз вже кінець фільму.
Я тільки в своїх снах
Тебе ше раз обійму.
А зараз вже підуть титри.
Ми так і не навчились з роками терпіти.
Я засів у тобі, як скло,
Як невидиме зло.
З Богом в шахмати грав,
Хоча правил не знав.
Мій тупий егоїзм
Розпалив твій цинізм.
І від слів заржавів
Змучений механізм.
Приспів:
А зараз вже кінець фільму.
Я тільки в своїх снах
Тебе ше раз обійму.
А зараз вже підуть титри.
Ми так і не навчились з роками терпіти.
А зараз вже кінець траси.
Машину у гараж — квасить.
А зараз вже кінець книжки —
Сюжет закінчився і не повториться більше.
Всьо твоє добро, шо я брав,
Зараз так, ніби вкрав.
Руки ніби чужі —
Не тримають штурвал.
І сідає на мєль
Боком наш корабель.
Так заходить в тупік
Любов двох людей.
Приспів:
А зараз вже кінець фільму.
Я тільки в своїх снах
Тебе ше раз обійму.
А зараз вже підуть титри.
Ми так і не навчились з роками терпіти.
А зараз вже кінець траси.
Машину у гараж — квасить.
А зараз вже кінець…
А зараз вже кінець фільму…
А зараз вже кінець…
Сука-війна
Ти прийшла в мою хату брудна, немита.
І постукала в двері церковним дзвоном.
Не питаючи згоди, до мене вселилась
І спокій забрала, не питаючи згоди.
Розтрощила мій дім і пішла до сусідів,
Хоч і їхні родини ні в чому не винні.
Поробила з людей страшних ворогів
І, рахуючи гроші, сміялась єхидно.
Приспів:
Ну, і хто тебе кликав? Чому ти прийшла?
Стара проститутка — сука-війна.
Хто тобі платить за наші тіла?
Скільки ше тобі треба? Яка їх ціна?
Я не хочу вбивати — я хочу любові,
Але ти мої руки замазала кров’ю,
Навчила чуже життя відбирати
І при цьому радіти, а не ридати.
Ти зігнала мене із дивана в окопи,
Телевізор мені замінила прицілом,
І за день я старію, ніби за роки.
За шо ти із мене звірюку зробила?
Приспів:
Мої бідні батьки до тебе не знали,
Як мало коштує втратити сина.
І краще самі би раніше вмирали,
Шоб не бачити, як гине їхня дитина.
Ми складали копійки, ліпили до купи
Своє щастя нехитре на сорок квадратів,
А ти заявилася в мене під дахом,
Шоби разом із небом його відібрати.