Другою причиною суперечки став медовий місяць. Стефано запропонував поїхати до Венеції, а Ліла, висловивши переконання, якому вона не зраджувала протягом всього життя, наполягала не їхати далеко від Неаполя. Вона запропонувала відпочинок на Іскії, на Капрі або на амальфітанському узбережжі — вона там ще ніколи не була. Майбутній чоловік майже відразу погодився.
Загалом особливих суперечок між ними не було, а якщо траплялися якісь незначні непорозуміння, то вони зазвичай стосувалися внутрішніх проблем у родинах майбутнього подружжя. Наприклад, після візитів до майстерні Черулло Стефано при зустрічі з Лілою не міг стриматися, щоб не висловити кілька критичних зауважень на адресу Фернандо та Ріно. Лілі було шкода батька і брата, а тому вона відразу виступала на їхній захист. Стефано хитав головою, починав сумніватися у тому, чи не зробив помилку, інвестувавши так багато грошей у їхню фабрику, і наприкінці літа, коли його сутички з Черулло досягли апогею, призначив точний термін: до кінця листопада мали бути готові хоча б зимові моделі чоловічого та жіночого взуття, щоб їх можна було виставити на вітрину перед Різдвом. Крім того, якось у розмові з Лілою він обмовився, що в Ріно краще виходить клянчити гроші, аніж працювати. Ліла заступилася за брата, Стефано відповів, вона образилася, і він негайно відступився. Він приніс черевики, з яких почався увесь той проект, черевики, які він купив, але так ні разу і не взув. Він беріг їх як дорогоцінне підтвердження їхнього кохання, погладив їх руками, понюхав, розчулився, розповідаючи, як він уявляв собі Лілині рученята, які створювали ці черевики, поряд з ручищами брата. Вони сиділи на терасі старого житла, звідки колись влаштували змагання феєрверків проти Солар. Він взяв її за руку і перецілував усі пальці, один за одним, пообіцявши, що зробить усе від нього залежне, щоб ті руки більше ніколи не псувалися тяжкою працею.
Ліла сама весело розповіла мені про той вияв кохання, коли повела показати своє нове житло. Яка краса! Підлога з блискучої керамічної плитки, ванна для купання з піною, різні дерев’яні меблі у вітальні та спальні, холодильник і навіть телефон! Я з хвилюванням записала номер телефона. Ми обидві народилися у малесеньких квартирах, де у нас ніколи не було власної кімнати чи місця для навчання. Я ще й досі так жила, а от вона скоро вже не буде. Ми вийшли на балкон, з якого було видно залізничну колію та Везувій, і я обережно запитала в неї:
— Ви зі Стефано самі теж сюди приходите?
— Інколи.
— І що робите?
Вона поглянула на мене, не розуміючи:
— Тобто?
Я знітилася.
— Цілуєтесь?
— Інколи.
— А потім?
— Ніяких потім, ми ще не одружені.
Я не розуміла. Скільки свободи дій і — нічого? Скільки пліток по всьому району, непристойності, що розповсюджували Солари, а вони лише інколи цілуються і все?
— А він тебе не просить?
— А що, Антоніо тебе просить?
— Авжеж.
— Ні, він у мене — ні. Він згоден, що спочатку слід одружитися.
Та все ж вона здавалася дуже враженою моїми запитаннями, як і я — її відповідями. Отже, вона не дозволяла Стефано нічого такого, незважаючи на те що вони удвох каталися на машині, збиралися одружитися, мали вже свій дім з меблями і ліжко з іще запакованими матрацами. А от я, навіть без натяку на одруження, вже давно зайшла набагато далі від простих поцілунків. Коли вона з природної цікавості запитала в мене, чи я дозволяла Антоніо якісь пестощі, що він просив, мені було соромно сказати їй правду. Я відповіла, що ні, і вона задоволено кивнула.
Я все рідше ходила на зустрічі з Антоніо на ставках, крім того, зовсім скоро мали розпочатися заняття у школі. Я була переконана, що Ліла, зважаючи на мою зайнятість уроками, не залучатиме мене до весільних приготувань, адже вона вже звикла, що протягом навчального року ми бачимося рідко. Але ні. Протягом літа її і без того напружені стосунки з Пінуччою геть погіршилися. Тепер уже сварки виникали не через зачіску, наряди, хустинку чи прикраси. Пінучча одного дня заявила братові прямо: або його наречена працюватиме нарівні з усіма членами родини у ковбасній лавці — якщо не відразу, то хоча б після медового місяця, — або й вона, Пінучча, теж покине роботу. І цього разу мати відкрито її підтримала.