Несподіване трапилося лише в цю мить. Я побачила, як Ліла раптом зблідла, як у дитинстві, стала білішою, аніж її весільна сукня, а її очі в одну мить перетворилися на дві вузесенькі щілинки. Прямо перед нею на столі стояла пляшка з вином, і я злякалася, що від її напруженого погляду ту пляшку розірве на тисячу дрібних скалок, а бризки вина рознесуться на всі боки. Але дивилася вона не на пляшку. Її погляд був спрямований далі, вона дивилася на взуття Марчелло Солари.
То були чоловічі черевики марки «Черулло». Не серійна модель, не та, що з позолоченою пряжкою. На Марчелло були черевики, які раніше купив Стефано, Лілин чоловік. Та пара, над якою вона трудилася місяцями разом з Ріно, зшиваючи та розшиваючи сотню разів, псуючи собі руки.