Выбрать главу

Та не так спокійно було цього дня на право від нас, в районі 7-мої бриґади й дальше під Львовом, на що вказувало далеке гудіння артилерії. Над вечір прийшов алярмуючий приказ з корпусної команди, щоб група «Рудки» негайно стягнула з фронту курінь пор. Тарнавського і відіслала його до розпорядження 7-мої бриґади, де йшли вперті бої з поляками. Приказ виконано й ночію курінь пор. Тарнавського відійшов скорим маршем до Щирця, а команда групи «Рудки» перевела нову обсаду свого фронту оставшими двома куренями в той спосіб, що ІV-тий курінь УСС-ів пор. Струця обсадив Поріччя Ґрунтове, Мальованку, Нойдорф і У герці, а ІІ-гий курінь сот. Станіміра обняв становища на узгір’ях перед Годвишнею, в Добрянах, Путятичах і Никловичах. Стан спокою на моєму відтинку продовжувався дальше аж до 25-го квітня. В цьому дні поляки, заохочені мабуть своїми успіхами під Львовом, повели наступ 3-ма куренями на мої дві сотні в Добрянах і Путятичах. Бій тривав повних два дні і ми не тільки що вдержали свої позиції, але ще в добавок зайняли лісничівку в Путятичах. Після цих боїв була ще одна спроба з боку поляків проломити чи відтиснути наш фронт в районі села Годвишня, але 5-та сотня чет. Каравана контрударом їхній наступ відперла. Занепокоєні цими ворожими випадами ми вислали до команди групи звідомлення з жаданням якнайскорше надіслати нам підкріплення. Та замість сподіваної помочі прийшов приказ, щоб ще більше укріпити свої позиції, бо поляки приготовляються до загального наступу на цілому фронті, а на яку небудь підмогу з нашого запілля числити не можна, бо запасних бойових частин у нас нема. В цьому ж приказі було повідомлення, що полк. Коссака усунено з команди 3-го корпусу, а на його місце назначено ген. Ґембачева в дні 25-го квітня.