Пролом Кам’янець-Подільського кітла та здобуття, Проскурова і Жмеринки
Своїм переходом за річку Збруч УГА не тільки спасла себе, але й рівночасно врятувала Дієву Армію від неминучої загибелі. Армія ця, притиснена большевиками до Збруча і замкнена в Кам’янець-Подільському Кітлі, до того вимучена важкими дефензивними боями, не мала вже спромоги власними силами здержати ворога. Поява УГА за Збручем піднесла її на дусі, а рівночасно затривожила большевиків, які з нечуваним завзяттям почали перти на Кам’янець-Подільський з півночі, з району Проскурова і зі сходу, від Жмеринки, щоби в той спосіб перешкодити УГА зайняти догідну бойову позицію. Тому деякі галицькі бриґади (5-ту і 7-му) 1-го і ІІ-го корпусів негайно по переході на Велику Україну спрямовано на підмогу наддніпрянським частинам, що завзято відбивались, стримуючи напір большевиків. В дні 22. 7. 1919 р. видано відповідні прикази щодо пролому Ка-м’янець-Подільського кітла і зискання терену діяння, так конечного до дальших воєнних операцій. До того треба було опанувати проскурівський район та зайняти важний залізничий вузол — Жмеринку. В тій цілі частини Дієвої Армії — Січові Стрільці, Запоріжці та ІІ-гий галицький корпус рушили до протинаступу в район Проскурова і вже в першому дні, тобто 22. 7. розгромили ворога, при чому СС-и зайняли Смотрич, Запоріжці обсадили Солобківці, а підп. Бізанц з двома галицькими бриґадами підійшов аж під Зіньків. Розбитий ворог вивтікав у напрямі Проскурова. В дні 26. 7. 1919 р. Штаб ДА і Начальна Команда УГА видали спільно приказ до властивого наступу на місто Проскурів. Згідно з цим приказом наші частини рушили дальше вперед: Запоріжці, зломивши опір ворога, зайняли лінію Скаржниці—Райківці, а їхня кіннота захопила Кудринці і переправи через річку Самець, СС-и з невеличкими боями осягнули лінію Фельштин — Доброгоша, а ІІ-гий галицький корпус трьома бриґадами підійшов до лінії: Михалполя — Охримівці—Зіньків. Після цього концентраційним наступом здобуто місто Проскурів в дні 29. 7. 1919 р., до якого увійшли Чорні Запоріжці і 4-та галицька бриґада ІІ-го корпусу о год. 7-ій ранку. З Проскурова 4-та галицька бриґада, під командою полк. Чмелика, рушила дальше в погоні за ворогом. По двох днях маршу прийшло до більшого спротиву в районі станції Гречани, а відтак коло села Зарудя, де ХІ-тий курінь сот. Павла Іванова і 10-тий курінь сот. Ґаздейка 4-тої галицької бриґади, розбили большевиків дня 2. 8. 1919 р. та здобули два їхні бронепотяги дуже сильної конструкції, з 6-ма гарматами і 12-ма скорострілами кожний. Цей цінний трофей відправлено до ІІ-го галицького корпусу в Проскурові. Тут оба броневики переіменовано на «Галичина» і «Черепаха». Бронепотяг «Галичина» оперував весь час на відтинку ІІ-го корпусу, а «Черепаху» відставлено до розпорядимости Начальної Команди УГА.
Після зломання ворожого спротиву над річкою Богом, частини ІІ-го галицького корпусу пішли на північ і дня 4. 8. 1919 р. зайняли Староконстантинів. 4-га гал. бриґада обсадила район Кузьмин — Красилів, займаючи дуже широкий відтинок та маючи за собою річку, що в’язала цілий ланцух ставів з майже непрохідними болотами та одним тільки мостом на річці. В цьому непригожому районі 4-та бриґада простояла безчинно кілька днів. Большевики це використали, переорганізувались, а зібравши резерви, сильним контрнаступом вдарили по слабо обсаджених позиціях 4-тої бриґади та змусили її до відступу і залишення Старо-константинова в дні 10.8.1919 р. В той спосіб спільними зусиллями наддніпрянських і галицьких частин удалось нашому військовому проводові поширити терен діяння поза Проскурів, в околиці Староконстантинова і забезпечити себе з півночі.