Выбрать главу

На світлчні бачимо ключ, яким головний будинок столиці України був замкнений тоді ще дуже молодим старшиною армії незалежної Української Держави, — армії, що сама, без чужої помочі й опіки, прогнала ворогів і здобула хоч на короткий час нашу золотоверху столицю. Колишній хор. Микола Яримович, здаючи собі справу з музейної вартости ключа, що його заховав, привіз його з собою на чужину, а потім до ЗДА, де тепер живе.[2]

Примітки

1

Гляди «Додаток» при кінці книжки.

(обратно)

2

Передрук зі щоденника «Свобода», з дня 31. 8. 1954.

(обратно)