7. Дезорієнтована куля
Йдеться про помилку у відтворенні кулі, бо не всі достатньо обізнані з геометрією. Отже, голова мого повелителя вестиме пошук між моїми стегнами, тоді як я старанно досліджуватиму його міжніжжя. Оскільки це мусить закінчитися поразкою, ми все-таки спробуємо злитися, захоплюючи ротом усе, що зможемо знайти на тілі іншого.
8. Охоронці маяка
Поет сказав, що любити — це разом дивитись у тому самому напрямку. Саме це спробуємо й ми, наслідуючи дозорців на небезпечному рифі: я — попереду, мій повелитель — позаду.
9. Мандрівка Тірезія
Дехто пригадує цього знаменитого грека як віщуна, інші — як індивіда, який єдиний мав статеві органи чоловіка й жінки, бо легенда розповідає, що він почергово бував самцем і самкою. Ми з моїм повелителем вирішимо пережити досвід Тірезія: від жінки мій повелитель візьме манеру поведінки, від чоловіка я візьму атрибути.
10. Кабачок із динями
Старий рецепт із Егейського моря, який полягає в поданні кабачка між двома динями, доки з нього буде вичавлено сік.
11. Очікування в лабіринті
Що таке лабіринт? Це місце, в якому можна загубитися, перегородка, яка приховує іншу, оманливий вихід, таємничий невралгічний центр, до якого ніяк не дістатися. Гра полягатиме в тому, щоб, як ув'язнений у лабіринті, примножувати попередні підходи, помилятися дверима, впиратися не в ту перегородку, полоскотати якесь місце збоку; словом, повільно досягти пункту насолоди. Прибуття туди не забороняється, але бажано якомога пізніше.
12. Олімпійські ігри
Як античні атлети, ми з моїм повелителем будемо оголені й намащені олією. Нам пропонуватиметься два рішення: боротьба або піклування. У боротьбі кожен намагатиметься змусити іншого підкоритися його волі. У піклуванні один робитиме масаж іншому. Обидва види діяльності не є несумісними і можуть чергуватися. На тактики, як і на пестощі, жодних заборон.
13. Сніг на Парнасі
Коли гору Парнас притрушує снігом, холод залишає пекучий спогад на шкірі; і все-таки боги там поєднуються. Тож ми, я і мій повелитель, кохатимемось, як боги: наша шкіра почервоніє не від снігу, а від ударів.
Вражений, я закрив томик. Мені було ніяково підвести очі на Емму ван А., бо я ніяк не міг уявити її автором цієї прози.
— Що скажете? — запитала вона.
Це було запитання, яке я найменше хотів почути! На щастя, я не мав часу на відповідь, бо вона забрала текст з моїх рук і прокоментувала:
— Я не скажу, щó саме він вибрав. У будь-якому разі наші обійми з першого разу виявилися дивовижними. Відтоді він став одурманений мною, а я ним. Я ніколи не уявляла, що кохатися з чоловіком може бути настільки приємно, він виявився чуттєвим, хтивим, завжди жадібним до насолоди… Йому ніщо не смакувало більше, як приїхати до мене і з сяючими очима вказати на рядок у цьому записнику. Хто кого випереджав? Чи його бажання будило моє, чи він угадував мої наміри? Я ніколи про це не дізнаюся. Поза тим ми розмовляли про літературу…
Вона попестила шкіру тильною стороною руки.
— Одного дня він також подарував мені подібний альбом, меню, складене ним для мене. На жаль, згодом мені довелось його спалити.
Поринувши в спогади, вона дала мені час попускати слюньки відносно того, що міг написати Ґійом. Які нові капризи там були? Як далеко пішов він після відваги своєї коханки? За цими фразами і виканням ці коханці іншого часу дарували собі нечувану свободу, свободу зізнаватись у своїх фантазмах, уводити в них партнера, не даючи статевому акту потрапити в пастку механічної повторюваності, вивищуючи його моментами винахідливості та поетичної еротичності.
— Прочитавши цей записник, — вела далі Емма, — Ґійом був ошелешений, коли виявилося, що він був першим чоловіком, котрий мною заволодів.
— Прошу?
— Так-так, ви правильно почули. Справді він потребував доказів, аби впевнитися, що до нього я була незаймана.
— Зазначу, що ці сторінки аж ніяк не схожі на максими недосвідченої цнотливиці.
— Я була незаймана, але не недосвідчена. Бо як інакше я могла би написати ці рядки, а тоді їх реалізувати! Я стала обізнаною в Африці.