*
Добре живеться, бо дружба в радянській сім’ї ведеться.
*
Жить — Вітчизні служить.
*
З кожним роком, з кожним днем ми міцнієм і ростем.
*
Соціалістичні сили щохвилини зростають, а капіталісти свої втрачають.
*
Де у людства власна воля, там кується краща доля.
*
У Радянському Союзі всі трудящі — рідні друзі.
*
Дружно спаяний нарід схожий на граніт.
ЗА МИР В УСЬОМУ СВІТІ
Мир у світі буде — його хочуть усі трудящі люди.
*
Хто цілину підіймає, той війни не бажає.
*
Народ дихне — підніметься буря.
*
Ті, що війну готують, самі ніколи не воюють.
*
Пани шукають виходу у війні, та народи світу кажуть — ні!
*
Радянський закон — паліїв вон!
*
Хочем миру, хочем щастя — ворогів бере хай трясця!
*
Уолл-стріт війну готує — бариші свої рятує.
*
Вашінгтон про війни мріє, та дурні його надії.
*
Американський рай — хто сильний, той і одбирай.
*
Сателіт — це значить: сідай верхи, бий і їдь.
*
рув Чан Кай-ші, а зостався — пшик на ковші.
*
Від Камчатки до Паміру — скрізь ростуть будови миру.
*
Ми відсіч дамо паліям війни, як в край наш квітучий полізуть вони.
*
В дружбі вміють у нас жити, край радянський боронити.
*
Сила миру не в зброї, а в людях доброї волі.
*
Хто на нас зазіхає, той собі голову зламає.
*
Не чванься званням, не чванься й знанням.
*
Хто всім такає, тому ніхто не дякує.
*
Хто для всіх добрий, той нам не
*
Імперіалісти готують війну, а народи для них — тюрму.
*
Ми за мир, ми за труд, ми за те, щоб жив щасливо весь трудящий люд.
*
Нас не залякають палії війни: наш спокій боронять радянські сини.
ПРОТИ РІЗНИХ ПЕРЕЖИТКІВ
Хитра людина в’ється, як хмелина.
*
Пиха не одному вже шию скрутила.
*
Хто кругом обсівсь ріднею, план не викона за нею.
*
Поганий той колектив, де є до пляшки актив.
*
Не зря Секлета попада в газету: як робити—«ох», а як базікати—за двох.
*
Погана прикмета, як не подобається голові газета.
*
Краще розумна догана, ніж дурна похвала.
*
Як хочеш хвалитись — треба трудитись.
*
Бракороб і нероба — одна хвороба.
*
Бюрократ так справу поверне, що сам біс голову зверне.
*
В протоколі густо, а на ділі пусто.
*
З парадного ходу відмовив, а з чорного: «Добро пожалувати».
*
Шукає працю, де більше зиску, а мен- іпе риску.
*
Хто горілку любить, той сам себе губить.
*
Хвали себе не при чарці, а на косарці.
*
В плані посіяно, а на лані ще й не орано.
*
У ледаря закон простий: працюй годину — півзміни стій.
*
Доспівався піп до пустої церкви,
*
Дивись, щоб не було симулянтів і рвачів серед сівачів!
*
Весна ледачого не любить, вона проворного голубить.
*
Як дбаєш, так і маєш: ударник їсть, а у прогульника піст.
*
Вже й дід Яким став не таким: і він гукає, що бога немає.
*
Не бог, а сам чоловік прибавляє собі вік.
*
Коли б не гульня, не згубив би трудодня.
*
За чаркою засідать — трудоднів не видать.
*
Зрівнялівка — ледачому мати.
*
Не в богові спасіння, а в колективній праці.
*
Віра, бог, церкви і дзвони — все це старі забобони.
*
Годі молитися — треба учитися.
*
Коли б грім був від бога, то над нами завжди бухкало б!
*
Гучно дзвін дзвенів, та до злиднів вів.
*
Де страх, там і бог.
*
Колись на бога надіялись, то голодні спать лягали.
*
Як до церкви ходити перестали - жити краще стали.
*
Святі святителі, що з вами робитимеш: ні хліба спекти, ні діри залатать,— прийдеться так повикидать.
*
До церкви й до попа заростає тропа.
*
Церковне кадило людей туманило.
*
«Святий боже» орати не поможе.
*
Поможе, як попова молитва!
*
Ударник лічить трудодні, а ледар — прогуляні дні.
*
Хто на колгоспну працю часто не виходить, той нам усім і державі шкодить.
*
Не той голова, що дуже кричить, а той, що вміє навчить.
*
Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться.
*
Воля божа негожа — народна краща.
*
Язиката, а на трудодні небагата.
*
Гравюра на дереві художника К. С. Козловського
Редактор В. О. Соботович
Художник А. С. Мистецький
Художній редактор М. П. Вуєк
Технічний редактор в. А. Зіскіндер
Коректор С. Р. Смульська
МУДРОСТЬ НАРОДНАЯ Украинские пословицьі и поговорки
(На украинском языке)
*
Здано на виробництво 17.XI. 1961 р.