— Знаємо, — відрубав Півчеревичок. — Молока не вистачає навіть немовлятам.
— А кішкам хіба вистачає! — вигукнула стара. — Зовсім ні! їх більшає щодня, і якщо так буде надалі, вони взагалі голодуватимуть.
— Безумовно, становище важке, — Муфтик старався говорити якомога м’якше. — Проте дозвольте запитати, навіщо ви годуєте цю незліченну кошачу зграю?
— Бо вони хочуть їсти, — зітхнула стара. — Що тут вдієш?
— Невже ви й справді так щиросердо любите всіх оцих котів? — спитав Мохобородько. — Всіх, що тут нявчать.
Бабуся махнула рукою і гірко всміхнулася.
— Ох, любий юначе, — сказала вона. — Та хіба я можу їх усіх любити! Вже одне миття блюдечок забирає щодня стільки часу, що й для улюбленця його зостається дуже мало. Я люблю тільки одного кота, свого Альберта!
— Цілком природно, — кивнув Муфтик. — Я, правда, не фахівець з миття блюдечок, одначе вважаю, що любити можна одну, двох, у крайньому разі, трьох кішок.
— Тож, окрім Альберта, всі — непрохані приблуди? — здивувався Півчеревичок.
— Що вдієш, коли вони юрмляться тут, — зітхнула старенька. — Хіть-не-хіть мушу їх годувати, інакше злопають Альбертову пайку. А немає нікого, хто допоміг би мені спекатися цієї кари. Аби хто-небудь віднадив цих нявкунів, я була б найщасливішою людиною в світі.
— Он воно що, — пробурмотів Мохобородько. І тут рішуче втрутився Півчеревичок:
— Гадаю, ми зможемо вам зарадити.
— Хай благословить вас небо! — вигукнула бабуся і радо сплеснула в долоні. — Просто не знаю, як вам дякувати!
Муфтик і Мохобородько збентежено поглянули на Півчеревичка. Що він затіяв? Що спало йому на думку? Чи й справді сподівається дати відсіч оцій зграї? На жаль, Півчеревичок не зміг пояснити свого плану, бо зайшовся кашлем.
— Ви мої рятівники! — розчулилася бабця. — Нарешті я зможу спокійно жити.
Але цього разу Півчеревичків кашель ніяк не вщухав, тому старенька так і не довідалася, яким чином хочуть позбавити її од кішок. Друзі попрощалися зі старою. Лише тоді, коли повернулися до машини, Півчеревичків кашель угамувався настільки, що він зміг пояснити друзям свій намір.
— Адже в мене є мишеня, — захоплено говорив він. — Прив’яжемо його мотузкою до машини і, коли Муфтик поїде швидко, жодна кішка не відрізнить іграшкове мишеня від справжнього.
— Ага-а-а! — збагнув Мохобородько. — Ти гадаєш, що кошаче збіговисько кинеться ловити мишеня?
— Неодмінно, — ствердив Півчеревичок, упевнений, що буде саме так. — У цьому місті розвелося стільки кішок, що всі живі миші давно накивали п’ятами. Так що моє мишенятко повинне їх страшенно заінтригувати.
— Про всяк випадок можна спробувати, — погодився Муфтик.
Нарешті всі молоковози і рибовози розвантажилися. Дорога звільнилася. Півчеревичок вийняв з-за пазухи своє іграшкове мишеня на коліщатах, ніжно потримав його в долонях і прошепотів:
— Будь прудким, моє мишенятко, будь прудким!
Потому прив’язав його ззаду до машини. Оце і всі при готування. Можна рушати.
ПОГОНЯ ЗА МИШЕНЯМ
Муфтик завів мотор. Автомобіль смикнувся і плавно покотив вулицею.
— Тільки витримало б моє мишеня, — бідкався Півчеревичок. — Воно ж не звикло до такої гонитви.
Муфтик, схилившись над кермом, зосереджено пильнував за дорогою. Не сиділося й Мохобородькові — усе визирав у віконечко. Вулиця. Поворот направо. Ще вулиця.
— Сподіваюся, все буде гаразд, — сказав Мохобородько.
— Ні, це я сподіваюся, — надувся Півчеревичок. — Адже за машиною котиться моє мишеня.
Поворот ліворуч. Третя вулиця. І ось вони перед бабусиним будинком. Настала вирішальна мить.
Зараз кошачого концерту майже не чути. Можливо, його перебивало торохтіння мотора, а може, й те, що кошаче поріддя після несамовитого сніданку трохи вгамувалося.
— Десять, дев’ять, вісім, сім… — лічив Півчеревичок у зворотному порядку і після кожної цифри загинав на нозі палець. — Шість, п’ять, чотири, три…
Та ось Мохобородько, як ошпарений, вигукнув:
— Помітили!
— І справді — кішки забачили іграшкове мишеня і вихором метнулися через паркан, умить заповнивши всю вулицю. Друзям аж вуха позакладало від кошачого лементу.
— Починається, — прошепотів Півчеревичок. — Справді помітили…
Кішок охопив божевільний мисливський запал, вони стрімголов кинулися за машиною.