Выбрать главу

— Немає в нас грошей! — сказали вони. — Ми додому пішки підемо шість зупинок. На автобус навіть немає!

Я дала дідусеві 5 тис. р. з тих, що знайшла на снігу, а бабуся відмовилася навідріз:

— Ні! Не візьму! Купи собі пиріжок!

Поля

28.01.

Канікули на честь мусульманського свята Ураза-Байрам! Я прибираю в усій оселі.

Хотіла правди, а її немає. Хотіла, щоб усе було гарно, радісно, щасливо. Але діються лише нещастя, образи та гнів. Чому? Чому все влаштоване так?

Мама кричить на мене, обзиває. Вимагає, щоб я віддала їй усі гроші до копійки. А я купила на них їжі додому і на залишок хотіла купити собі маленький недорогий годинник. Вирішила її дозволу запитати!

— Дурепа! Тварюка! Худобина! Віддай мені все! — репетує розлючено мама. — Ти — нікчема! Ти повинна все мені віддавати! Ніякий тобі годинник не потрібен! Давай сюди гроші!

Я так плачу. За що мені це? Я ж хотіла як краще! Я ж роблю всі-всі хатні справи, вчуся сама, працюю. Чому мама зі мною так чинить? Мама кричить і кричить безперестанку. Я слухала це кілька годин поспіль. Зараз пішла й кажу:

— Бери! Бери! Тільки дай мені спокій. Тільки замовкни, будь ласка. Не ображай мене далі, не муч мою душу. Забери все, і щоб я більше про гроші ці нічого не чула.

У відповідь на це мама сказала, що от буде мені шістнадцять років, вона просто вижене мене з хати, і щоб я провалилась або здохла. Після чого забрала решту грошей і сховала під подушку.

Я добра людина, і от що з цього виходить. Є приказка, що доброта — гірша за злодійство.

Прийшла бабуся Тося. Принесла нам у подарунок булку хліба! Каже:

— Мої приїхали! Аля та Ерик!

А мені так погано, так прикро — я й порадіти не можу, хоча так на них чекала! Але я знаю. Я все знаю! Це Бог послав мені в подарунок зустріч із ними.

30.01.

Наша нова зустріч із Ериком мене засмутила. Він став вродливим і дорослим. Він живе в іншому світі, дуже далекому від мого. Ерик зайнявся карате.

Про Сашку тьотя Аля розповіла, як у новій школі, у Росії, усі його полюбили в класі. Дівчата називають його не інакше як Сашенька. Усі з ним дружать!

У Росії вчитель фізкультури (у нас її давно немає; як, утім, і інших уроків) сказав Сашці:

— Усі роблять зарядку! І ти лягай на підлогу й роби!

А Сашка дуже здивувався:

— Як? У мене ж одяг чистий!

Усі сміялися — Сашка після Ґрозного навіть не розумів, що робити на уроці фізкультури.

П.

31.01.

Учора було найбільше мусульманське свято Ураза-Байрам! Його за значенням можна порівняти з християнським Великоднем.

Ми були в тьоті Алі. Пили чай і намагалися дивитись телевізор. Але світло «блимало», і з телевізором не вийшло.

Ерика не було. Він пішов до друзів. В Ерика багато друзів інгушів і чеченців. Вони з ним дружать, незважаючи на те що в нього мама росіянка — тьотя Аля. Я думала навіть, він — щаслива людина, яка не має ворогів. А сьогодні довідалася, що має. І небезпечних. Якось напали — мало не вбили. Причепилися через товар, який він продавав на ринку. Дізналися, що він не чеченець, і хотіли вбити.

Ще тьотя Аля свариться зі своєю мамою, бабусею Тосею. Мені бабусю Тосю дуже шкода. Я не розумію, чому вони кричать одна на одну. Усе через будинок баби Тосі. Начебто бандити, які захопили будинок, пішли. Тьотя Аля чекала, що вони виїдуть і будинок можна буде відібрати назад.

Поля

02.02.

Я думала, може, мама змінить своє рішення й купить мені дешевий годинник? Але вона не купила.

Мамі легше, і вона ходить. Допомогло розтирання.

Ерик обіцяв записати мені в подарунок музичну касету. Він касетами торгує. Записує вдома на магнітофоні і продає, обкладинки сам робить. Усі хлопці до нього приходять, купують. Це в нього бізнес такий.

Мені він сказав учора, що в мене купа комплексів, а от у Росії в дівчат немає комплексів. А що потрібно, щоб їх позбутись?

Маму спитала. А мама давай повчати:

— Ти про це забудь! Мало що хлопець базікає! Тобі ніколи не можна буде вдягти коротку спідницю! Завжди повинна бути скромною! У величезній хустці!

Це, мабуть, через ненормальних на всю голову, які наїхали з гір.

— Можуть убити! — мама сказала. — Ти дочка Чечні й повинна дотримуватися звичаїв!