[34] Omenoni – «великі фігури» (з ломбард.). Назва походить від Каза дельї Оменоні (XVI ст.) – палацової споруди в Мілані, фасад першого поверху якої прикрашений вісьмома атлантами-велетнями у вигляді бородатих варварів. – Прим. перекл.
[35] Вундеркінд (фр.). – Прим. перекл.
[36] Навільо-Гранде – канал у Мілані. – Прим. ред.
[37] Самобутня (лат.). – Прим. перекл.
[38] Від самого початку (лат.). – Прим. перекл.
[39] Надзвичайні фашистські закони – низка законів, виданих фашистським урядом Італії в листопаді 1926 року, приводом чого став замах на Муссоліні в Болоньї (31 жовтня 1926 року). За цими законами, всі антифашистські партії та організації були розпущені, опозиційні газети закриті, представники опозиції в парламенті позбавлені депутатського звання. Паспорти для виїзду за кордон оголошувалися недійсними, а політичні емігранти позбавлялися громадянства і їхнє майно підлягало конфіскації. За «діяльність, спрямовану проти державної влади» і за «підбурювання до громадянської війни», вводилася смертна кара, водночас набувала чинності нова міра покарання для політичних злочинів – заслання та примусові поселення, в які відправляли без судового розгляду всіх «підозрюваних». Був створений «Особливий трибунал щодо захисту безпеки держави», який розглядав справи, пов’язані з антифашистської діяльністю. Він діяв на підставі військових законів, і його вироки не підлягали оскарженню. Скасовувалися місцеві органи самоврядування, замість них призначалися чиновники з центру (так звані подеста). Надзвичайні закони, видані терміном на 5 років, постійно поновлювались і зберігали чинність до краху фашистського режиму (1943). – Прим. ред.
[40] Discorso del bivacco, інша назва «тронна промова». – Прим. перекл.
[41] Фасції (лат. fasces), інакше фаски або лікторські пучки – атрибут влади володарів за доби Римської імперії – вищих магістратів. Перетягнуті червоним шнуром чи пов’язані ременями пучки в’язових або березових прутів. Спочатку символізували право магістрату домагатися виконання своїх рішень силою. Поза межами міста у фасції встромляли сокиру (часто бойову сокиру), що символізувало право магістрату карати й милувати підданих (усередині міст вищою інстанцією для смертних вироків був народ). Право носіння фасцій закріплювалося за ліктором (адміністративний службовець у Давньому Римі). Згодом у геральдиці лікторські фасції стали символізувати державну й національну єдність. Беніто Муссоліні, натхненний ідеєю відновлення Римської імперії, обрав після Першої світової війни фасції символом своєї партії, що дало назву всьому руху фашизму (іт. fascismo, від fascio – фасція). – Прим. ред.
[42] Passo romano – римський крок (іт.), також гусячий, або прусський, крок – вид парадного церемоніального кроку військовослужбовців під час військових парадів у збройних силах деяких країн світу, переважно Росії і країнах колишнього СРСР, колишній НДР, КНР. В Італії «passo romano» був уведений в 1939 році, за часів правління Муссоліні, під німецьким впливом. – Прим. перекл.
[43] Спосіб дії (лат.). – Прим. перекл.
Фотоархів
