4
Його батько мав шкарпетковий бізнес. Була одна деталь у в’язальній машинці, що постійно ламалась і зупиняла роботу. Аббас, брат Мустафи, розібрав її на частини і переробив. Мустафа теж зацікавився цим і сам зробив одну штуку. Вони стали робити їх дуже багато й заснували невелике підприємство. Відтоді їхній батько продавав не шкарпетки, а запчастини до в’язальних машинок.
5
Директор його школи подумав і вирішив, що Мустафі нема чого вчитися в цій школі. Він відрахував його та попросив піти до школи Альборз і поговорити з її директором щодо навчання. Альборз була хорошою вищою школою, але платною. Коли Мустафа прийшов туди, директор поставив йому кілька питань, а потім дав листок паперу й попросив розв’язати задачу. Не встиг Мустафа закінчити з відповіддю, як доктор сказав: “Синку, ти склав іспит. І ти звільняєшся від плати за навчання.”
6
Він вивчав електромеханіку в Тегеранському університеті та був найкращим студентом. Він не лише навчався, а й займався всім, що вважав правильним, – від спорту і відпочинку до громадської та політичної діяльности.
7
Якби ви пролистали його записники, то подумали б, що це їх удала копія, яку написав майстер каліграфії. Вони написані добре і стильно.
8
На другому році навчання в університеті був у нас професор, який наполягав, аби всі носили краватки. Мустафа ніколи не вдягав краватку, в тому числі на іспитах. Професор знизив йому оцінку на 2 бали і поставив 18 балів. То був найкращий результат у класі.
9
“Господи, я маю бути першим у науці, щоб вороги не могли глузувати з мене. Я маю довести пихуватим людям, які гордяться собою в науці, що вони мені не рівні. Я маю поставити на коліна тих злостивих, зарозумілих і пихатих осіб, а тоді сам буду найбільш стриманою та сумирною людиною в світі.”
10
То був задум одного студента. Він провів опитування серед студентів про те, хто їхній найкращий друг. Результат був передбачуваний. Мустафа так дружньо обходився з усіма студентами, навіть із тими, хто не поділяли його переконань, що більшість із них назвали його. Навіть старшокурсники написали: “Мустафа Чамрон.”
11
Термодинаміку нам викладав дуже строгий професор. Багато студентів завалили його дисципліну. Мустафа набрав двадцять два бали. Із двадцяти!
12
“Господи! Не дай нам загордитися сп’янінням від перемог. Господи! Не дай мені забути про мою меншовартість і безпомічність, дозволь відчути себе ніким перед твоєю величчю.”
13
Він закінчив магістратуру в Техаському університеті АМ4 за один рік і здобув ступінь доктора філософії в Каліфорнійському університеті в Берклі. Мустафа успішно продовжував освіту.
14
“Господи, я не знаю, навіщо я живу. Світ і все, що в ньому є, не приносить мені задоволення. Я бачу як люди метушаться, працюють без перестанку ради того, щоб досягти чогось, чого вони сильно прагнуть. О Боже Великий! Я ненавиджу те, чого жадають інші. Хоч я мотаюсь і працюю більше, ніж вони, через роботу відмовляюсь від гарного відпочинку вночі та радости вдень, але це не приносить мені задоволення. Я щось роблю та живу активно виключно з почуття обов’язку.”
15
Уночі в його кімнаті було людно. Студенти університету в Берклі не знали нікого більш приязного та компетентного, ніж Мустафа. Вони приходили до нього й запитували про ті проблеми, яких не розуміли, і про фізику плазми.
16
Професор не поставив йому оцінку, тож Мустафа приходив до нього декілька разів.
– Ти можеш мати гарну оцінку, – сказав професор врешті-решт, – та якщо підеш, наша лабораторія втратить неабиякого співробітника.
– Я завершив своє навчальне завдання, але він притримав мою оцінку щоб я міг там залишитися, – сказав Мустафа сам до себе сміючись.
17
Він закінчив Берклі зі ступенем доктора філософії з електроніки та фізики плазми.
18
“Я більше не відчуваю втоми. Я звик недосипати. Коли маю на душі горе і смуток, то почуваюся так, наче я гора – мене не турбують муки та біль. Я сплю будь-де, де доведеться. Я встаю будь-коли, коли потрібно. Я їм будь-що, що маю. Безліч разів я дрімав на вершинах пагорбів навколо “Берклі” і ночами гуляв мов блукалець узгір’ями та безлюдними дорогами аж до світанку.”