Фінансово-бухгалтерські правила
• До комітету з аудиту повинні входити винятково незацікавлені члени ради директорів і хоча б один фінансовий експерт.
• Генеральні директори та фінансові директори повинні гарантувати, що їхня фінансова звітність чесно відображає фінансове становище та показники роботи компанії.
• Комісія з цінних паперів та бірж США (SEC) засновує Раду з нагляду за бухгалтерською звітністю публічних компаній (Public Company Accounting Oversight Board, PCAOB), щоб зарадити невдалим спробам саморегуляції в галузі.
Правила щодо внутрішнього контролю
• Генеральні директори та фінансові директори повинні гарантувати роботу системи внутрішнього контролю за фінансовою звітністю.
• Зовнішні аудитори повинні перевірити, як керівництво оцінює надійність своєї системи внутрішнього контролю, та відобразити це у звітності.
• Розділ 404 містить вимогу проведення у великих корпораціях щорічного аудиту.
Правила щодо етичної поведінки керівництва
• Публічні компанії повинні мати кодекс етичної поведінки, що регулював би поводження загальних та фінансових керівників найвищої ланки.
• Публічним компаніям заборонено давати позики своєму вищому керівництву або директорам.
• Від генеральних та фінансових директорів можуть вимагати повернення виплат, якщо фінансова звітність підлягає перегляду через «суттєву невідповідність» вимогам щодо звітності.
• Працівникам, директорам та іншим працівникам компанії, які володіють внутрішньою інформацією, забороняється продавати акції компанії в періоди, коли пенсійні фонди тимчасово «заморожують» свою діяльність.
• Нові правила захисту від покарання працівників, що інформують про порушення всередині компанії.
Правила щодо етичної поведінки зацікавлених сторін
• Додаткові професійні обов’язки юристів.
• Нові правила для фінансових аналітиків щодо конфлікту інтересів.
Окрім цих правил, для діяльності публічних компаній, зареєстрованих на Нью-Йоркській фондовій біржі (NYSE) та біржі NASDAQ, розроблено низку додаткових стандартів, що вирішують деякі проблеми корпоративного управління, не передбачені законом Сарбейнса-Окслі, наприклад стандарти допуску до цінних паперів.
Системи внутрішнього відслідковування шахрайства і корупції, відповідно до закону Сарбейнса-Окслі, складні, а перевіряти їх — дорого… Комітет організацій-спонсорів Комісії Тредвея (COSO) підготував всебічне дослідження внутрішніх процедур корпоративного контролю під назвою «Інтегрована концепція внутрішнього контролю». Комісія з цінних паперів та бірж США (SEC) приймає його як стандарт, якого, за законом Сарбейнса-Окслі, мають дотримуватись працівники компаній, аудитори та фахівці з контролю за дотриманням правових норм.
Прекрасна структура для впровадження всебічної системи внутрішнього контролю міститься у книзі Скотта Ґріна «Путівник керівника по закону Сарбейнса-Окслі» (Manager’s Guide to the Sarbanes-Oxley Act). Ця книга надає фахівцям, що слідкують за дотриманням правових норм, методологію «розумного контролю» (Control Smart Approach) для впровадження масштабної системи COSO:
1. Визначте можливі загрози всередині організації та навколо неї.
2. Виявіть усі процеси, що відбуваються у вашій компанії.
3. За допомогою інструментів оцінювання контролю виявіть небезпечні прогалини у процесах.
4. Щоб заповнити прогалини і зробити контроль дієвим, запровадьте систему внутрішнього контролю.
5. Відстежуйте та перевіряйте роботу системи контролю за допомогою системи раннього попередження про результати та статистики підприємства.
Однак попри всі зусилля закону Сарбейнса-Окслі, негативні тенденції стримати не вдалося. Після прийняття Закону, виникли нові корпоративні скандали: стрімка торгівля у взаємних фондах 2003 року (Putnam, Invesco та Janus), цінова змова у сфері страхування у 2004-му (Marsh & McLennan) та шокуюча бухгалтерія у Fannie Mae 2004-го. Навіть голова Міжнародного інституту корпоративного управління при Єльському університеті 2005 року опинився в епіцентрі скандалу, що стосувався його службових витрат.
Обвал ринку високоризикових іпотек 2008 року виявився етичним провалом рейтингових агентств, іпотечних брокерів, банкірів, інвесторів та власників нерухомості. У відповідь Конгрес 2010 року прийняв Закон Додда-Френка про реформування Уолл-Стрит і захист споживачів (Dodd-Frank Wall Street Reform and Consumer Protection Act). МВА повинні усвідомлювати, в якому етичному середовищі вони працюють та які середовища допомагають створювати.