Для цього існує кілька шляхів. Приємно отримати байдарку в подарунок. Наприклад, до дня народження. Але це, по-перше, вдається далеко не всім. А по-друге, не кожна дата підходить для цього дарунку. Досвід поколінь підказує: одержати байдарку до «золотого» весілля - вже трохи запізно. (А втім, від дарунку не відмовляйтесь - у вас є онуки!)
Можна виграти туристське суденце в лотерею ДТСААФ. Але й тут щастить небагатьом. І чомусь, як правило, тим, хто не прагне такого виграшу.
Вельми спокусливо дістати байдарку в спадщину. Але це малоймовірно. Бо справжня байдарка, як і вірний кінь, рідко переживає свого господаря, тому що служить матросам, капітанам і адміралам вірою і правдою, віддано і безкорисливо.
Безперечно, можна взяти байдарку напрокат у туристському клубі. Проте жоден водоплавець, який хоч трішечки себе поважає, такого не зробить. Взяти байдарку напрокат однаково, як, перепрошуємо, взяти напрокат друга. На один сезон. Є в цьому щось невловимо недозволене для справжнього туриста.
Таким чином, залишається єдиний вихід з цього скрутного становища: байдарку слід придбати в магазині спорттоварів.
Найближчої суботи, після кількаденної і не так щоб уже надто гучної (ще й не таке буде!) дискусії з дружиною ви прямуєте купувати байдарку. За вами збудженою і галасливою юрбою йдуть друзі, радіючи з нагоди навернення у байдаркову віру ще одного неофіта.
Ви, певна річ, уже наштрикані всілякою інформацією. Знаєте, що польський «Нептун» - досконала модель: бортовий піддув, вітрила, возик і помірно-ніжний смородиновий колір. Але, по-перше, ціна, а по-друге, у ЕР-ЗЕТ (НДР) хід все ж таки кращий, не кажучи вже про вишукано відполірований дерев'яний кістяк та вигадливі спинки сидінь у вигляді сердечок.
І все ж ваші друзі справедливо вважають, що надійніше придбати «Салют». Він, можливо, трохи заширокий у бортах, не має ні вишуканих ліній, ні крейсерської швидкості, зате досить просторий і має найбільшу стійкість. До того ж ця байдарка виготовляється не тільки дво-, але і тримісною, що особливо суттєво, враховуючи останній перепис населення. Адже помічено: діти мають тенденцію рости, і з часом потребують окремого місця під сонцем.
Кістяк «Салюта» не дерев'яний, а дюралевий. Тому ця байдарка вважається довгожителькою: вона з-поміж інших частіше доживає до пенсійного віку (і свого, і господаря).
Нарешті, остання перевага: в спортивно-туристських магазинах «Салют» можна придбати майже завжди (і без знайомства). А «Нептун» і ЕР-ЗЕТ - майже ніколи (навіть через знайомство).
Зваживши всі оці плюси (про мінуси будемо читати в інших розділах), ви з дружиною купуєте вітчизняну байдарку марки «Салют». Для цього, виявляється, цілком достатньо тих грошей, що ви протягом зими відкладали на парадний костюм.
І ось байдарка з допомогою друзів привезена додому, дбайливо поставлена на балконі («шкіру» ви не забудете заховати в комірчині, на антресолях або, на крайній випадок, у шафі, бо вона не терпить морозу, вологості, пилу і граду, туману і пристріту). Подія ця врочисто відзначається. І яка радість! Вам здається, що ви знову віднайшли спільну мову з друзями і навіть починаєте грайливо й по-панібратськи розмірковувати про небезпеку проколів. Але вас відразу зупиняють і терпляче-поблажливо роз'яснюють, що туристом-байдарочником ви ще не стали і на один відсоток. Вам ще належить пройти підготовчий клас, середню школу, а можливо, й університет.
І передусім необхідно оволодіти тонким, майже шаманським, мистецтвом складання байдарки...
Наскільки це не просто, ви починаєте розуміти, коли, попрощавшись з друзями, відкриваєте першу сторінку об'ємистої інструкції зі складання «Салюту». Вона нагадує вам читаний колись «Вступ до теорії апроксимаційних векторних груп»: багато, тоскно і абсолютно незрозуміло.
Наступного ранку в неділю ви, ледве дочекавшись, коли дружина вирушить у навколосвітню подорож по магазинах шукати «Сніданок туриста» (не рибнокруп'яний, а справжній), затягаєте тюк з байдарочним причандаллям до кімнати, розв'язуєте його і... м-м-мда. Ви закінчили (з відзнакою) політехнічний інститут за фахом «Автоматика і телемеханіка» та майже завершили кандидатську дисертацію з тієї ж спеціальності, але віднайти якусь систему в нагромадженні деталей, які, навіть насипані гіркою, виповнюють всю кімнату, вам не до снаги.
Першою фразою, яка вилетить з милих вуст вашої дружини, коли вона повернеться додому, буде: «Я так і знала, що цим скінчиться!» (будьте ж благословенні ви, завжди у всьому тямущі дружини!). Але якби ж то вже був кінець!
Як-небудь з'єднавши металеві та дерев'яні деталі і переконавшись, що за час ваших спроб зібрати байдарку кількість цих деталей чомусь збільшилась щонайменше втричі (розмножуються вони, чи що?), ви викликаєте по телефону вашого найбільш ерудованого друга.