30 травня у Вінніпезі день почався з покладання вінка до пам’ятника 50-річчя голодомору в Україні, спорудженого перед міською радою Вінніпега.
Пан Вербенюк, виконавчий секретар Конгресу українців Канади, ознайомив з будинком КУКу, звідки здійснюється керівництво майже всіма українськими організаціями Канади. Майже, тому що Спілка професіоналістів і Канадське товариство сприяння українській державності до КУКу не входять! Не входять до КУКу й дві комуністичні організації: Комуністична партія Канади і Товариство об’єднаних українських канадців (ТОУК).
На засіданні президії КУКу було осіб з двадцять. Я замовив це засідання ще з Києва, надавав йому великої ваги і тепер виклав свою концепцію співпраці з ними. Наведу текст моєї промови:
«У світовій дипломатичній практиці прийнято, що перед приїздом посла до країни МЗС направляє передову групу. Передова група знаходить будинок і купує його чи винаймає в оренду, проводить відповідний ремонт чи пристосування до дипломатичних потреб, забезпечує технікою і наймає мінімум допоміжного персоналу. Після закінчення підготовчої роботи приїздить посол, завершує підготовку посольства і приступає до виконання своєї представницької місії.
У нашому випадку міністр Зленко направив мене до Канади без будь-якої попередньої підготовчої групи. За підготовчу групу тут правили Гуцуляк і Оттавська група сприяння українській державності. Будинок на вулиці Меткаф, либонь, є найбільш підходящий з тих, що досі траплялися. Гадаю, що з вашою допомогою приміщення для роботи буде знайдене і співробітників можна буде розмістити. Сподіваюся, проблему ми з вами розв’яжемо невдовзі.
Ви розумієте, що штат посольства упродовж кількох років буде малий через відсутність у МЗС коштів і підготовлених дипломатичних кадрів. Тож як малим колективом робити великий обсяг роботи? Вважаю, що це завдання можна розв’язати, залучивши до роботи українців — громадян Канади. Ви керуєте діяльністю українських організацій, ви знаєте людей і спроможні дати мені поради щодо фаху та їхніх здібностей. Очевидно, необхідно подивитися на два аспекти проблеми: юридичний і організаційно-фаховий.
Юридичний має відповісти на запитання: що дозволяє і що не дозволяє канадський закон у справі залучення її громадян до роботи в іноземному посольстві?
Організаційно-фаховий аспект полягає в тому, щоб окреслити напрямок діяльності посольства і, з другого боку, підібрати таких людей, які б кваліфіковано могли працювати у тому чи іншому напрямі діяльності посольства.
Посольство України в Канаді — це посольство Української держави в Канадській державі, і я тут не голова Української республіканської партії. Це минулого року я приїжджав до Канади як голова УРП та депутат Верховної Ради — представник Народної Ради, і тоді я представляв націоналістичну частину України, а тепер я представляю всю Україну в усій Канаді. З огляду на це, на вас я дивлюся як на проміжну ланку між посольством і всією Канадою. Ви — частина Канади і добре її знаєте. Посольство — частина України. Ви можете зробити величезну послугу Україні, якщо станете неформальними референтами посольства, будете знайомити нас зі станом справ у всіх галузях канадського життя і подаватимете посольству кваліфіковані поради, які посольство могло б використати для вироблення своїх ініціатив.
Тепер я хотів би коротко окреслити напрями діяльності посольства.
Щоб виконати нашу місію, посольство повинно знати все канадське життя і на основі доброї поінформованості складати аналітичні звіти та виробляти обґрунтовані рекомендації українському урядові. Організаційно роботу посольства можна умовно поділити на такі напрями: політичний, економічний, науково-технологічний, культурологічний, інформаційний та консульський.