Святкування Дня незалежності в резиденції проводилося вперше. Делегації українців з різних провінцій мали нагоду оглянути будинок. Вони обговорювали різні новини з українського життя й ділилися думками про роль українського посольства в Канаді. Кожен хотів порадити, як примусити канадський уряд більше допомагати Україні.
Я прочитав англійською і українською мовами святкову промову і привітав усіх присутніх з другою річницею незалежності України.
* * *
Міністерство зовнішніх економічних зв’язків України, яке має керувати всією зовнішньою торгівлею, за кордоном своїх представників не має і роботу веде частково через безпосередні контакти, частково через перших секретарів з економіки й торгівлі, що входять до штату посольств.
У світовій практиці існують обидві форми державного ведення зовнішньоторговельної роботи. Залежить це передусім від обсягів зовнішньої торгівлі. Я вважав, що для України необхідні торговельні представництва в тих державах, з якими маємо чи скоро установимо економічні зв’язки. З іншого боку, відсутність великого досвіду ведення зовнішньоторговельних переговорів і операцій диктувала необхідність підпорядкувати їх послові і всю діяльність проводити під його керівництвом. Хоча серйозних суперечок між двома міністерствами й не було, я все-таки був дуже задоволений, що підпорядкування торговельних представництв було вирішене Президентом України саме в такий спосіб.
* * *
У Торонто відбулися збори Канадського товариства сприяння РУХові. З огляду на перетворення РУХу на політичну партію, товариство було перейменоване на Канадське товариство розбудови України. Е. Гуцуляк склав повноваження голови, і на його місце збори обрали Віктора Педенка. Я був дуже задоволений, що Гуцуляк не образився і зберіг добрі взаємини з людьми нового керівництва КТРУ.
28 серпня 1993 року зустрічався з делегацією у складі голови КТРУ Педенка, головного редактора журналу «Нові дні» Мар’яна Горготи, панів Віктора Комарного й Миколи Підлісного.
Обговорили політичні й економічні обставини в Україні та перспективи виборів до Верховної Ради. Обмінялися думками з приводу об’єднання української республікансько-демократичної партії (УРДП)[1] з Українською республіканською партією і перетворення УРДП на закордонну філію УРП. Обміркували тезу про об’єднання УРП, ДемПУ та УРДП та співпрацю цих організацій. Ідеально було б, коли б національно-демократичні сили погодилися спільно висувати найкращу кандидатуру по кожному виборчому округу. Наші канадські колеги готові допомагати у виборах. Важливо було виробити методи співпраці, що дали б можливість провести найбільше своїх кандидатів. Дискусія відбулася в доброзичливому й конструктивному дусі. Врешті пан Віктор Педенко запевнив, що канадські організації надаватимуть допомогу національно-демократичним силам у виборах 1994 року в Україні.
Ще на початку серпня в торонтській польській газеті з’явилися дві антиукраїнські статті з явними наклепами на Українську повстанську армію і весь національно-визвольний рух.
Редакторка газети «Україна і світ» Оксана Жовнір факсувала їх до посольства. Прочитавши статті, я попросив Веселовського зв’язатися з панею Жовнір і попросити її написати гостру статтю проти злісних польських випадів. За кілька днів у газеті «Україна і світ» з’явилася дуже ґрунтовна, гостра і принципова стаття, що давала гідну відсіч польським наклепникам. Тоді ж я доручив Веселовському зв’язатися з українськими організаціями інших канадських провінцій і попросити їх уважно стежити за польськими газетами, щоб у разі появи антиукраїнських статей відразу гостро й різко відповісти у своїх газетах.
Тим часом я з’єднався з головою ліги українців Канади Олегом Романишиним і порадив провести зустріч між керівниками українських і польських організацій з метою погасити суперечку тут у Канаді й не переносити її в Україну та Польщу.
31 серпня відбувся вечір у резиденції польського посла. На зустрічі був президент польського Світового конгресу вільних поляків (СКВП) пан Бурський, представник канадського міністерства сільського господарства пан Алан Гратіас та ще кілька поважних осіб.
Я знав ставлення впливових польських політиків до України — вони за дружбу з Україною, тому відповідь президента СКВП і тлумачення події паном послом зарані були відомі, і все-таки викласти їм обом свої претензії до антиукраїнських публікацій торонтської газети я вважав доречним.
1
УРДП — Українська республіканська демократична партія — патріотична організація, заснована за кордоном видатним письменником Іваном Багряним.