7. Здається, українсько-канадська угода про захист іноземних інвестицій та угода проти подвійного оподаткування готові до підписання. Слід надати першорядної ваги прискореному виконанню цих угод обома країнами, адже вони допоможуть і канадським фірмам мати вигідний бізнес в Україні.
Канада повинна розглянути пропозицію про те, щоб в угоді про уникнення подвійного оподаткування зупинитися на стягненні нульового відсотка. Це б зробило Канаду бажаною країною для здійснення через її територію поставок в Україну з усього американського континенту. Великобританія, Австрія, Кіпр мають у контрактах подібні статті про нульове стягнення податку, тому більшість великих оподатковуваних торговельних операцій здійснюються через ці країни, і їм надходять значні суми прибутку. Канаді слід спробувати забезпечити подібне положення для канадського бізнесу.
8. Нещодавно з допомогою Української канадської федерації професіоналів і підприємців була заснована торговельна палата з канцеляріями в Торонто, Монреалі й Едмонтоні. Торговельна палата користується повною підтримкою уряду України. Заступник прем’єр-міністра з економічної реформи пан Віктор Пинзеник нещодавно писав державному секретареві про підтримку українським урядом цього органу. Канадський уряд повинен розглянути питання про підтримку Українсько-канадської торговельної палати (УКТП), особливо слід якнайшвидше заснувати канцелярію в Києві. Це сприятиме зміцненню підприємницьких взаємин між двома країнами та розширенню канадської присутності в Україні. Канцелярія УКТП могла б надавати велику допомогу і канадському посольству в Києві.
9. Канада має зовсім невідповідну (50 млн. доларів) кредитну лінію для фінансування підприємництва в Україні, до того ж уся вона вже використана. Отже, необхідно збільшити кредитну лінію принаймні до 150–200 млн. доларів, причому вона має бути надана на пільгових умовах. Кредит повинен бути спрямований у ті окремі сектори, де канадські компанії мають значний експортний потенціал в Україну, наприклад, сфери енергетики, телекомунікацій, житлового й шляхового будівництва, суднобудування та переробки сільськогосподарської продукції.
10. Після парламентських виборів Канада повинна обдумати серію візитів високого рівня в Україну і з України, зокрема:
— обмін візитами прем’єр-міністра Канади до Києва і Президента України до Оттави;
— міністр міжнародної торгівлі Канади і міністр міжнародної торгівлі України повинні обмінятися візитами й підписати торговельні угоди, про які згадано вище;
— інших відповідальних міністрів у ключових галузях українсько-канадських інтересів, таких, як енергетика, сільське господарство, державні фінанси, охорона здоров’я, національна безпека, в тому числі співпраця військових міністерств».
27 вересня пан Онищук повідомив про коротку розмову з Перином Бити та про зустріч його з нашим міністром Зленком. Розповів про бесіду з британським консулом у Торонто, де також ішлося про ставлення «великої сімки» до України.
У департаменті закордонних справ і міжнародної торгівлі Канади працювало чимало українців. Ці люди — громадяни Канади, і вони, власне, в інтересах Канади намагалися сприяти розширенню канадсько-українського політичного взаєморозуміння. Зустрічі з цими людьми давали можливість посольству краще розуміти пульсацію настроїв і планування зовнішньої політики канадської держави.
Готуючись до від’їзду в Україну, я проводив інтенсивні консультації з метою ще більше наблизити їх до посольства та по змозі передати свої особисті знайомства дипломатам, що залишалися працювати в Оттаві. 28 вересня така зустріч у резиденції відбулася з участю директора Директорату стратегічних досліджень Романа Якубіва, директора бюро міжнародної освіти Ігоря Ба́рана, співробітників Канадського МЗС Михайла Решітника, Євгена Степчука та Бориса Сірського, віце-президента канадської компанії (спеціалізується на друкуванні грошей та цінних паперів) Ореста Новаківського. З боку посольства, окрім мене, був перший секретар з консульських справ Ярослав Асман.
Шановним колегам я докладно розповів про становище в Україні та мотиви відставки з посольської посади й повернення в Україну. Вони висловили своє бачення майбутнього розвитку нових пострадянських держав, ставлення «великої сімки» до Росії і Єльцина, порушення західними стратегами питання про розширення НАТО й того, як у всіх цих умовах допомагати Україні.