— Une jolie femme а bien d'autres moyens de faire la charité[555].
— Аж такою гарною вона теж не була.
Ще раз про ЛСД
У правильний час та у правильному місці я можу додати ріжки пурпурові як missing link[556]. Я вже давно зберігав три ампули з «екстрактом їхніх смертельно вишуканих соків» поряд з мексиканськими раритетами, які Ґідо привіз мені зі своїх поїздок. В останній вільний день прибув зі Швейцарії Альберт Гофманн, аби я висловив йому своє судження про добуту ним речовину. Добування — очевидно, саме так слід описати ту операцію, яку неможливо чітко визначити ні як відкриття, ні як винахід. Відкривають усе на світі; ми піднімаємо завісу над природою та її силами, але проникнути досередини не можемо. Це небезпечно, й саме так воно було й цього разу. Потім із надлишку ми викроюємо собі те, що нам пасує. Ми зціджуємо собі трохи багатства Великої матері. Технічний світ — то не тільки млин, але й приміщення для доїння. Це вже видно із самих реторт включно з їхньою формою. Серед цього ландшафту не лише рафіновано мелють та розділяють, в мільйонах місць свердління та здоювання відбувається всмоктування та дистиляція. Ми навчилися доїти навіть світловий промінь і повітря.
Але сьогодні це не мусить нас обходити; одразу після сніданку ми вирушаємо в «подорож», яка закінчується з настанням темряви. Всупереч сподіванням я мав можливість робити нотатки — до речі, це показує, що в цих сферах я вже набув певного досвіду. Нижче бортовий журнал без коментарів:
Вілфлінґен, 7 лютого 1970 року
10:25 Немає пилочки, щоб відкрити ампули; її треба знайти десь у селі.
ЛСД Е. Ю. 150 ґамм або 0,15 мг
А. Г. 100 ґамм або 0,10 мг
Розчинено у скляночці води, легка флуоресценція.
— Нічим не смакує.
— Нічого — то небезпечна річ.
— Гарної подорожі!
Розмова про синтетичні речовини. То лише цеглинки, які ми пересуваємо туди й сюди. Сформовані цеглини виходять із глиняної копальні, знахідки, а не винаходи. Навіть селекціонер висококультурних квітів не обходиться без насінини.
10:45 А. Г. відчуває першу реакцію. Тягне в плечах, утома. «Ще більше соматично». Програвач: Моцарт.
10:55 Концерт для флейти й арфи в C-Dur. Синичка дзьобає на підвіконні. Чи може вона щось чути? Можна чути все, якщо достатньо глибоко опуститися в нероздільне.
Синички дзьобають насіння з торбинки, жовтий колір якої зараз став інтенсивнішим. Так само й вапнякова пластина із закам'янілою рибою набуває інтенсивної помаранчевої барви, якої я не бачив на ній навіть при сильному сонячному світлі. Цегла на одній зі Штауффенберзьких веж стала яскравішого червоного кольору, як при заході сонця. Там, де вони вкриті мохом, їхня зелена барва також стає насиченішою. Натомість синій колір ще зовсім мертвий. Загалом ми всі мертві, забарвлені промисловими кольорами, закинуті.
Я сиджу в кабінеті. А. Г. — в бібліотеці. Починає падати сніг.
11:15 Тепер синій колір також став інтенсивнішим. Чорний усе ще мертвий. Перейти до бібліотеки? Це може його налякати.
Йому треба лягти. Моцарт був для нього кружлянням порцелянових фігур. Отже, ще мертвий.
— Чи це ще нам вдасться? Принаймні був би тест.
11:40
— Ви хочете спати?
— Це не сон.
— Було б кепсько.
11:50 Зовнішній світ усе ще заважає. Трактори. Але вже є це шемрання (…) так ніби двоє шепочуться в одному із séparées[557] всесвіту.
— Це шахраї.
Лунають дзвони.
— Краще, ніж машини.
Чи загострюється наше сприйняття? Чи матерія стає агресивнішою? Цього ми ніколи не зможемо дослідити.
12:10 Наш човен страшенно хитає. Але так буває і в напрямку до витверезвлення.
12:45 Був на якусь мить сам-на-сам — із собою. Потім — до А. Г.:
— Зараз трохи краще. Краще, так, краще — хоча й не зовсім.
На якусь мить ідентичність.
13:00 Як ширяння орла.
А. Г.: «У нашій мові немає нічого подібного. Це ж іде з іншого світу». Тепер ми входимо в інші приміщення, в яких буде затишно. Тільки той, хто знає війну, розуміє, що означає мир.
А. Г.: «Синя барва стає прозорою».
Е. Ю.: «Прізвище Гофманн також».
13:15 Тепер цілком приємно. Так ніби щось розбурхане проривається в центр з'явища.
13:16 Пробую ще раз політ орла. Не лише краї — лляна тканина стала фіолетовою.
13:30 Е. Ю.: «Мені більше не потрібно підсилення».
А. Г.: «Гадаю, цього достатньо».
13:50 Знову: позиція орла — політ орла. Тричі: помах крила!
14:00 Останнє, найніжніше наближення — крило того, хто хоче пожертвувати собою.