Залученість — кількість взаємодій аудиторії із постом (лайки, коментарі, поширення).
— дату виходу поста — дуже часто, коли йде штучна накрутка, усі лайки приходять за перші хвилини після виходу поста, хоча в інший час на цьому акаунті такі показники збиралися тижнями від появи поста;
— часу доби виходу поста — якщо пост публікують за нічної пори або дуже рано-вранці, коли люди здебільшого сплять, а під ним залученість, аналогічна денному періоду, це теж достеменна ознака штучності просування цього акаунта;
3) хто поширює інформацію — на цьому рівні просто перевіряйте, віртуальний це акаунт чи людина. Принцип такий само, як у пункті 1;
4) неприродність реакцій: задвоєні репости, довгі на кілька рядків, або однотипні коментарі й інші ознаки роботи автоматичних сервісів.
Рiвень 4. Фільтруйте оточення
Суть
Тут теж спрацьовує класична істина: ми є тим, хто є в нашому оточенні. Якщо в ньому більшість — боти, ми живемо в чудовому світі вірусів. Більшість — інфобізнесмени, отже, ми їхні нинішні або майбутні клієнти. І так далі. Причина проста — ми постійно чутимемо і бачитимемо їхній контент.
Як це працює
Це правило стосується каналів комунікації, у яких є принцип двостороннього зв’язку. Тобто соціальних мереж, де ми самі додаємо друзів, підписуємося на когось, взаємодіємо з чиїмось контентом. Саме наша проактивна дія і формує нам стрічку.
Варто пам’ятати, що соцмережі не можуть вивалювати на нас увесь контент наших друзів, тож фільтрують його за своїм прогнозом, що нас може зацікавити. Тому в нашій стрічці трапляється контент від:
— тих, із ким взаємодіємо найчастіше;
— тих, кого додали нещодавно;
— тих, чиїми профілями цікавимося.
Іще ми бачимо матеріали, якими цікавляться наші друзі. І, звісно, на теми, якими цікавимося самі.
Основу стрічки ми вибираємо самостійно. Якщо в її формуванні ми керуватимемося тими самими принципами, що й у звичайному житті (спілкуватися лише з дійсно цікавими й корисними людьми), то істотно обмежимо вплив вірусів.
Що варто робити
1) не додавати в друзі всіх підряд:
— перевіряти, віртуальний акаунт чи ні;
— дивитися, про що пише ця людина, і думати, чи хочете ви бачити такий контент у себе в стрічці (пам’ятаємо про живильне середовище для вірусів);
— перевіряти, чи є в їхній стрічці пости з вірусами і їх розгонкою;
2) якщо в стрічці понад двічі трапляється «шкідливий» матеріал від одного й того самого акаунта, варто відписуватися від нього;
3) знаходити час і здійснювати аудит своїх підписок, френдлистів — там завжди знайдеться чимало тих, хто цікавий і кого соцмережі не показують, і навпаки, тих, від кого ліпше відписатися.
Рiвень 5. Формуйте short list джерел
Існує безліч способів вибору джерел комунікації і людей із цікавою і максимально об’єктивною інформацією. Проте ці способи мають ґрунтуватися на таких принципах:
— вам зручно отримувати інформацію, це вписується у ваш стиль життя;
— у них зручний формат — текст, аудіо, відео;
— вам підходить їхній стиль викладу.
В ідеалі варто обрати 3+ джерела. Оптимальна конфігурація:
1) ТВ-канал, хоча наразі я не можу рекомендувати будь-який з них, бо всі вони істотно підпорядковані інформаційній стратегії їхнього власника, до того ж ТВ-ринок України зараз перерозподіляють;
2) інформаційне радіо — скажімо, радіо НВ;
3) друковані ЗМІ — іще нещодавно таким джерелом була газета «Дзеркало тижня», але в паперовому вигляді її вже не видають;
4) суспільно-політичні журнали — «Новое время»;
5) онлайн-ЗМІ — ТОП-5 позицій:
У кожного з джерел є сторінка у Facebook, канал у Telegram, більшість освоїла YouTube — тобто формат різноманітний.
Щодо лідерів громадської думки, то кожного варто розглядати критично, позаяк вони часто змінюють Замовника і періоди абсолютної об’єктивності чергуються з періодами роботи на когось, тобто з виробництвом вірусів.
Оптимально будь-які публікації в соцмережах — зокрема і в обраних ЗМІ — варто перевіряти за стандартними правилами рівнів 1–3.
Проте важливо не лише правильно сформувати short list, а й виробити правила поведінки, за якими ви споживатимете інформацію.