Щоб набути права власності своїм ЗМІ, потрібно освоїти ази роботи соцмереж і продукування контенту. Це теж додаткове навчання — і воно матиме результат.
Для кого ці правила
Ці правила для всіх. Проте я усвідомлюю, що застосовувати їх зможуть лише ті, хто зрозуміє масштаб загрози і ще зберіг інформаційний імунітет. Тобто вони для Людей-розумних і Людей-борців. Саме на них лежить складна місія в боротьбі з інформаційними вірусами — не стати їхньою жертвою і витягнути тих, хто вже став Людьми-овочами.
Людина-овоч сама проблеми не усвідомлює. Вона не прочитає ні цю книжку, ні інші матеріали з цієї теми. Їй може розповісти про це лише людина, якій вона довіряє, — її вона почує.
Ці правила базові. Звісно, їх потрібно розширювати і поглиблювати. Проте це той мінімум, який, з одного боку, принесе значущі результати, а з іншого, він доволі простий для розуміння і дотримання більшістю.
Ці правила універсальні, тож їх на благо собі й рідним може дотримуватися будь-хто. Їх окреслено з урахуванням специфіки всіх основних каналів комунікації, які нині формують інформаційне поле. Звісно, зі зміною структури комунікаційних інструментів правила необхідно буде модернізувати.
5.3. Чому «твоя хата не скраю»
Щогодини на кожного з нас сиплються десятки інформаційних повідомлень: пости, новини, меми, відеосюжети, повідомлення в месенджер, дзвінки тощо. Їхня інтенсивність і обсяг уже давно мало залежать від нашої персональної волі. Ні, скажете ви, пошту я читаю лише годину на день, соціальні мережі переглядаю виключно ввечері, інформацію ЗМІ відстежую у вихідні, а телевізора взагалі не маю. Я мінімізував свій інформаційний шум. Вірусам мене не дістати.
І тут в мене теж кепські новини. Так вам лише здається. Інформаційні віруси приходять до нас не тільки через канали комунікації, а й через людей, які з ними взаємодіють. Тобто якщо ви навіть вичистили своє інформаційне поле, але постійно контактуєте з людьми, які цього не зробили, то інформаційний вірус передають вам вони.
Нас постійно атакують два типи інформаційних вірусів:
• Первинні — це власне інформація, яку ми самі споживаємо (новини, пости тощо). Якщо в ній зашиті інформаційні віруси, то через неї вони можуть нас інфікувати, почати змінювати наше мислення і поведінку.
• Вторинні — інформація, яку ми формуємо самі після зараження прямим вірусом і транслюємо далі.
Первинний вірус мутує через призму нашого персонального сприйняття, обростає емоцією, тобто індивідуальними подробицями, і стає сильнішим.
Вторинний вірус виникає лише в тих випадках, коли людина вже слабо контролює себе. Вона керована вірусами, які її трансформували, і/або життєвою ситуацією, яка одномоментно вибила людину із світу Розумних у світ Овочів. Такою подією може стати смерть близької людини, хвороба і будь-яке інше сильне емоційне потрясіння, яке вимикає свідомість і, на жаль, часто трапляється в реальному житті.
ПРИКЛАД
Ви думаєте, що ізолювали себе від інформаційних вірусів: телевізора немає, соціальні мережі за розкладом, новини лише від перевірених ЗМІ. Гаразд. Уранці ви їдете на роботу в своїй чистій і теплій іномарці, слухаєте улюблену музику або розумну аудіокнигу. Тут вас нахабно підрізає машина. У ній — переносник інформаційного вірусу.
Саме він дивився вчора новини по ТБ, програму про екстрасенсів, політичне ток-шоу й інші програми, які кишать інформаційними вірусами. Заряджений ненавистю до всіх, він уранці посварився з дружиною, яка так само, як і він, регулярно дивиться ТБ. Він везе до школи сина, який всю дорогу втикається в смартфон, ігноруючи настанови батька. Він злий і поспішає. Його геть не обходить, що на дорозі є сотні інших машин й існують правила дорожнього руху.
І ось ви, такий собі спокійний і налаштований на позитив, ледве встигли ухилитися від цього водія. А таких за годину їзди до роботи вам трапиться ще троє-четверо — один заряджений вірусами водій побачив, що інший це робить, вирішив, що це норма, і тепер теж підрізає. Тобто всього за годину ваш настрій зіпсовано і світ навколо видається не таким, як уранці. Ви починаєте помічати навколо все погане: реклами занадто багато, пішоходи украй повільні, усі дороги в ямах, світлофори не працюють. Роздратування зростає.
Увечері, після кількох нудних нарад, перенесених дедлайнів, перепалки з підрядником і колегами, ви повертаєтеся додому. Так хочеться якоїсь віддушини! Заїжджаєте в McDonald’s. Після смачного, жирного «Біґ Тесті» і «кращої в світі картоплі фрі» ви добрі, ніби гіршого з днів і не бувало.