Одна з найпопулярніших схем виглядала так: учорашній сантехнік формував собі легенду екстрасенса, одягався в нестандартний одяг і йшов на кастинг чергової «битви екстрасенсів». Далі озброєна і добре працююча телевізійна машина робила з нього зірку. Звісно, для цього сантехніку не потрібно було не те що жодних надздібностей, а навіть мінімальних знань психології. Телевізійники самі писали сценарії чудес, самі допомагали їх реалізувати. Через кілька місяців нікому не відомі Марії й Івани ставали народними улюбленцями зі складно вимовними іменами і товстим «портфоліо чудес».
Звісно, відразу ж з телевізійного павільйону вони йшли відкривати свої «салони магії» і пропонували за свої послуги прайси з багатьма нулями. Тим самим надихали приєднуватися до індустрії дедалі більше нових завзятих аферистів.
Довірливі люди з магічним мисленням дуже ласі на чарівні соломинки. Усе це стимулювало медіа випускати все нові й нові формати з екстрасенсами, ворожками, ясновидицями, магами, бабками. Їхня реклама йшла з кожної «праски».
У гонитві за грошима «чарівники» не просто давали помилкові надії, а й у прямому розумінні вбивали своїх довірливих пацієнтів, забороняючи їм звертатися до лікарів і запевняючи, що рак відмінно лікується золотими пірамідками, настоянками з мухоморів й іншими нісенітницями.
Ця індустрія зміцніла і масштабувалася в нульові. Живе і процвітає вона й досі. Її обіг давно вимірюється сотнями мільйонів доларів. А її внесок у формування живильного середовища для інформаційних вірусів складно переоцінити.
Усе це остаточно вбило інформаційний імунітет. Звісно, він ще залишався у певних груп, але був надто слабкий. Ніхто нічого не робив, щоб його формувати, а суспільство не говорило, що йому це потрібно.
Тільки війна з Росією через страх поверне частину людей до тями і сформує в них щось схоже на імунітет. Насправді це буде просто захисна реакція. Та про це пізніше.
На тлі цього всього у нульові почалася цифрова ера. Вона надала інформації нові смисли, почала неконтрольовано множити її кількість і зробила широко доступними інструменти запуску інформаційних вірусів.
На тлі цього всього у нульові почалася цифрова ера. Вона надала інформації нові смисли, почала неконтрольовано множити її кількість і зробила широко доступними інструменти запуску інформаційних вірусів. Інформаційний хаос почав множитися.
Тобто вже тоді була вирішена доля сьогоднішніх днів. Ми всі вибрали і визнали інформацію новою валютою, погодилися з повною залежністю від неї, робили все необхідне і непотрібне, щоб її обсяг постійно збільшувався. При цьому про правила інформаційної безпеки навіть не замислювалися.
Перший користувацький досвід в інтернеті був оповитий ореолом таємничості. Він сформував міф, що істотно вплинув на його подальше сприйняття, і заклав міну уповільненої дії в інформаційний імунітет. Зводиться міф до простого і знайомого всім в нульових і на початку десятих твердження:
в інтернеті написано — значить, правда.
Є три ключові чинники, які стали причиною цьому. Саме вони допомогли подальшому домінуванню маніпуляцій і фейків на просторах інтернету.
# 1. Відгуки
Перші форми, які стали доступні в інтернеті для більшості (форуми, майданчики для блогів, інтегратори відгуків тощо) стимулювали ділитися особистим досвідом, висловлювати особисту думку. Це стало своєрідним наркотиком нульових — те, до чого за часів тоталітаризму доступу не було, тепер стало рости в геометричній прогресії.
Тоді мало хто замислювався про незаангажованість того, хто дає поради.
Усе сприймалося на віру. Поради і відгуки стали ключовим чинником у виборі певного товару, прийнятті рішень, формуванні думки про подію. Тоді мало хто замислювався про незаангажованість того, хто дає поради, і/або хоча би схожості обставин з такими, які є у читача.
Відгуки стали першими точками опори в новому світі зростаючого інформаційного шуму. Можливість висловлювати свою думку стала фічею, яку додавали всюди. Зокрема, стали популярні коментарі під статтями перших онлайн-ЗМІ. Вони і зародили перші сумніви в правдивості медіа. Саме вони стали першим доступним масовим інструментом онлайн-маніпуляції політиків.
# 2. Блогери
З маси думок почали виділятися перші блогери. Вони узагальнювали досвід і формували унікальний контент у своїх Живих Журналах і на форумах. Вони акумулювали аудиторію, вели з нею діалог у коментарях і значно на неї впливали. Таким чином, вони стали одними з джерел інформаційного поля і прообразом інституту лідерів громадської думки. Їхній розквіт припаде на етап соціальних мереж у 2010-х.