На цьому етапі блогери не мали істотного впливу, але вже ставали хорошими каналами вкидання інформації, як про сьогодення, так і про тоталітарне минуле. Через них же почали просочуватися і, що важливо, трактуватися зарубіжні кейси. У них з’являлися нові формати для донесення своїх думок. Хобі починало переростати в окрему професію.
# 3. Пошуковики
Саме з їхнім розвитком більшість отримала доступ до величезного масиву слабо структурованої і суб’єктивної інформації.
Поділу на об’єктивні і суб’єктивні факти не існувало. Досить було послатися на думку авторитетних іноземних учених — горезвісні «британські вчені». Або послатися на авторитетну думку містера Джонса. І все — інформація отримувала вотум довіри. Ключова причина цього — незнання англійської та погана орієнтація в міжнародному просторі.
У другій половині нульових у наше життя прийшли соцмережі в їхньому зародковому стані. З нас зняли інформацію про наші неформальні зв’язки, і ми нею з радістю поділилися — ціну було заплачено за можливість побачити фото однокласників.
До кінця періоду вже став зрозумілий величезний потенціал інтернету:
— маніпуляції загального характеру;
— збір чутливої інформації та персональні маніпуляції;
— безліч технічних інструментів маніпуляцій.
Потенціал був очевидний для всіх, окрім людей, які отримували безліч бажаних новацій з «чорним ящиком» того, як все це працює.
Потенціал був очевидний для всіх, окрім людей, які отримували безліч бажаних новацій з «чорним ящиком» того, як все це працює. Як і раніше, не існувало правил безпеки, проте відкривалися безмежні масиви інформації та можливість обмінюватися нею, можливості висловлюватись і самовиражатися.
Усе це вкорінило перспективні, але ще не масові на той час інструменти:
— канали вкидання інформації — інститут лідерів громадської думки;
— маніпулювання досвідом користувачів інтернету;
— особисті думки;
— основа для збору персональних даних, які люди віддавали добровільно;
— псевдоджерела інформації з гучними іменами, але фейковою суттю.
Це стало класикою в наші дні. А на той час інструменти стали сприятливою передумовою для формування віртуальних реальностей, у які порівняно швидко й легко почали занурювати ще невелику інтернет-аудиторію.
Важливий момент, який тоді зупиняв усі інновації з продукування інформаційних вірусів, — недоладне перенесення офлайнових технологій комунікації на онлайн.
Усе це відбувалося на тлі того, що традиційні джерела інформації остаточно стали власністю олігархів і отримали свій порядок денний, який чітко регламентували темники. А основні гроші в онлайні заробляли на джинсі — рекламний ринок був надто слабкий.
Старі джерела інформації починали дедалі більше впроваджувати західні фішки. З’явилися одиниці, які працювали за загальноприйнятими правилами журналістики. Та вони радше були винятком, ніж правилом.
Інститут незалежних ЗМІ пробував формуватися. Однак щойно якийсь ЗМІ здобував першу значну аудиторію, популярність, як влада й олігархи витісняли його в вужчі канали — усі вони сконцентрувалися в онлайні.
РЕМАРКА
Кілька фактів про українське телебачення:
— 24% топових програм, які подивилися українці, були серіалами, 22% — політичними програмами.
— 57% найпопулярніших програм вийшло на каналі «Інтер» (його пов’язують з Дмитром Фірташем), 23% — на «1+1» (пов’язують з Ігорем Коломойським), 18% — на телеканалі «Україна» (пов’язують з Рінатом Ахметовим).
Методологія: взято ТОП-40 найрейтинговіших програм за кожен рік з 2003-го по 21.11.2019. На підставі даних компаній Gfk (з 2003 по 2013) і Nielsen (з 2014).
Отже, ми вийшли з нульових остаточно оголеними перед інформаційними вірусами, причому як в офлайн-, так і в онлайн-житті. Правил безпеки в новій реальності не було, цей чинник тільки ускладнювався з розвитком онлайну. Думки стали ще важливіші, ніж факти. У нас з’явилися нові точки опори у вигляді завжди правого інтернету й іноземних гуру, яких ніхто не знав і які, можливо, і не існували.
Свою конфіденційність і безпеку ми почали міняти на красиві онлайн-цукерки. Однак при цьому в більшості «нових» ЗМІ темники, як і в їхніх офлайн-праотців, збереглися і по-старому формували інформаційний порядок денний.