Ми безпечно й рішуче рухалися в бік інформаційної пандемії і Нації овочів.
2.4. Загибель iнформацiйного iмунiтету в 2010–2014 роках
РЕМАРКА
Одразу скажу — у цій книжці я не буду детально розбирати війну. Причина проста — це дуже велика тема, її НЕ розкриєш у межах одного розділу. Залишу її для наступних форматів. Тут я описую все те, завдяки чому війна стала можливою й на що вона прямо або частково вплинула.
Ми увійшли в 2010-ті з майже знищеним інформаційним імунітетом. Війна його знищила остаточно.
За роки з початку агресії нам вдалося відбудувати армію. Утім нічого не було зроблено для того, щоб повернути інформаційний імунітет і захиститися від подібних ситуацій у майбутньому. Навіть більше, усі влади, як і тисячі звичайних вірусмейкерів, активно використовують інформаційні віруси для досягнення своїх цілей. У наступній частині книжки я детально опишу цей ринок. А поки доповню картину ще кількома важливими моментами.
Перший — це смартфони і дедалі глибше проникнення інтернету. З появою їх ми остаточно занурилися в цифрову еру. Смартфони допомогли остаточно закріпити у нас кліпове сприйняття інформації, яке прийшло на заміну книжковому.
РЕМАРКА
Слова з книжки, які ви читаєте, не просто складаються в нашій голові в речення. Проходячи крізь внутрішні фільтри, вони створюють всередині нас цілі світи. У кожної людини — свій. Та в будь-якому разі ці світи створюємо ми самі. А автор тексту лише допомагає нам у цьому, задаючи напрямок. Це називають «книжковим мисленням».
Кліпове мислення працює за тими самими принципами, що і в відеокліпі. Тобто людина сприймає навколишню дійсність як нарізку жодним чином не пов’язаних між собою явищ, а не як однорідну структуру, що передбачає взаємозв’язок усіх частин.
Людям нині дедалі складніше мислити й висловлюватися логічно, шукати нові й несподівані способи вирішення проблем, адже ми живемо у величезному інформаційному полі, де необхідні дані можна отримати за одним кліком або звичайною голосовою командою. Нездатність аналізувати інформацію є наслідком того, що її образ не затримується в думках надовго і швидко замінюється на інший, як під час перемикання каналів чи перегляду новин.
РЕМАРКА
У людини з кліповим мисленням виникають труднощі з розумінням загальної картини. Як наслідок, вона сприймає лише уривки інформації, яку не здатна зіставляти з іншою.
Візьмемо найпростіший приклад — людина, що захоплюється політикою, здатна об’єднати переглянуті новинні передачі в загальну картину. Людина, яка не так сильно заглиблена в політичну ситуацію, не зможе зрозуміти причин і наслідків явищ, тому що вони видаватимуться їй розрізненими, хаотичними. Людина з кліповим мисленням не бачить зв’язків, тому що звичний для неї спосіб сприйняття інформації не дає їм змоги утворюватися самостійно. Це позначається і на діяльності людини.
Другий момент. Зі збільшенням проникнення інтернету і зі зростанням його значущості в інформаційному полі почала формуватися індустрія вірусмейкерства.
Загалом цей етап можна назвати «проби і помилки». У тому чи іншому форматі функціонувало все те, що згодом маніпулюватиме нами на повну потужність. А в цей період усе тільки зароджувалося, апробувалося, структурувалося. Ми увійшли в наступний етап підготовлені не тільки історично і психологічно, а й інструментально. Результат був визначений.
У період 2010–2014 рр. ще використовували примітивні інструменти.
# 1. Відгуки та коментарі почали викривляти інформаційне поле. Для цього створювали віртуальні (фейкові) акаунти і під надуманими легендами писали те, що потрібно. Більшість аудиторії цього не розуміла та й не особливо розуміє нині. А ось невеликий прошарок людей почав активно писати про це, тим самим спонукаючи власників ресурсів (передусім e-commerce і онлайн-ЗМІ) вводити на своїх майданчиках інструменти з регулювання цього питання. Плюс-мінус ефективно вони почали робити це тільки в середині 2010-х.
Таким чином, фейкові думки і фейковий досвід стали одним із вагомих інструментів маніпуляції. Їхня вага зменшилася лише з вимиранням форумів і розквітом соціальних мереж. У більшості просто не було інструменту і знань для того, щоб відрізняти справжні відгуки від фейкових.
# 2. Facebook і ВКонтакте увірвалися в інформаційне поле і почали досить швидко нарощувати свою частку. Наприкінці аналізованого періоду вони остаточно довели, що з ними треба рахуватися, як у політичній, так і в бізнес-площині. Саме з кінця 2013 року і починається великий етап: