Выбрать главу

Не меншою небезпекою, ніж боти, є звичайні люди. Особливо якщо у вашому оточенні багато людей-овочів.

Не меншою небезпекою, ніж боти, є звичайні люди. Особливо якщо у вашому оточенні багато людей-овочів. Тобто тих, хто втратив контроль над собою і своєю інформаційною стрічкою. Тоді їхній контент стане частиною вашої реальності і, як наслідок, буде руйнувати ваш інформаційний імунітет.

Ці люди публікують те, що коїться в їхній голові: конспірологію, відмову від вакцинації, котиків та інші принади світу Овочів. Розпізнати їх у соціальних мережах просто — достатньо вивчити їхню стрічку. А потім відповісти собі на запитання: «Чи хочу я бачити такий контент у себе в стрічці?».

Є і професійне співтовариство лідерів громадської думки — тих, хто прямо чи опосередковано заробляє гроші на своїй популярності в соціальних мережах. Їх самих і їхню роль у поширенні інформаційних вірусів я опишу трохи нижче.

РЕМАРКА

YouTube в поточному інформаційному полі — це суміш ТБ і Facebook. Поки його здебільшого використовують як ліберальну альтернативу ТБ — тут мінімальна фільтрація інформації, але вже підвищують бар’єри на створення і просування контенту.

Що, з погляду маніпуляції, містить зараз YouTube:

— акумулює матеріали традиційних ЗМІ — розширення аудиторії;

— трешове ТБ — те, що заборонено законодавством показувати на ТБ, потрапляє сюди, зокрема й неперевірена, однобока інформація, — рай для вірусів;

— засилля різномастого і часто низькопробного розважального контенту — підживлення ґрунту для вірусів;

— комфортна локація для конспірологів та інакодумців — масштабування хаосу;

— основний інструмент для інфобізнесменів — тиражування успішного успіху.

Порівняно з Facebook роль YouTube на ринку вірусмейкерства поки значно менша, але потенціал великий. Він починає реалізовуватися і з поліпшенням якості мобільного інтернету, і з масштабуванням знання про роботу з контентом в YouTube.

Ми загалом розібралися, як працюють соціальні мережі й що саме вони є основним каналом поширення інформаційних вірусів. Тепер погляньмо, як соцмережі використовують вірусмейкери.

Ключову роль виконує Facebook. Його популярність стала каталізатором небаченого масштабу вірусів і тиражування їхніх форм.

Ключову роль виконує Facebook. Його популярність стала каталізатором небаченого масштабу вірусів і тиражування їхніх форм.

• У період «до Facebook» поріг входу в вірусмейкерство був серйозний: потрібно було або володіти ЗМІ, або платити чималі гроші за матеріали. З появою і популяризацією Facebook запустити вірус може кожен, у кого є смартфон або комп’ютер з виходом в інтернет.

• На цьому майданчику з’явилися дзеркала ЗМІ і пабліки, акаунти з окремою редакційною політикою. Facebook сконцентрував гігантську кількість фейків і маніпулятивної інформації, яку до того ж подано у різних форматах — тексти, відео, картинки, цитати, мотиватори, лайфхак тощо.

• При цьому в Facebook немає дієвих інструментів фільтрації контенту і перевірки його джерел. Тут досі немає майже жодних обмежень. Кожен, хто навчився просувати свій контент, отримує аудиторію і каже їй все, що вважає за потрібне.

• Facebook дав зручний інструмент інтеграції інформації. Зі збільшенням глибини проникнення смартфонів і розвитком мобільного інтернету саме стрічка соцмережі для багатьох замінила традиційні ЗМІ. А акаунти стали повноцінним і повноправним джерелом інформації для ЗМІ.

• Facebook став основним підсилювачем інформаційного шуму. На цьому майданчику зашкалює швидкість появи нової інформації і зростає потік, який виливається на одного користувача.

• Facebook дав доступний і оперативний інструмент поширення інформації — реклама і ботруми. Платформа стала першою, на якій у промислових масштабах почали створювати віртуальних персонажів.

• Facebook обріс усілякими паразитарними технічними рішеннями. Вони стали збирати й одразу ж використовувати персональні дані. Або створювати ілюзію популярності — усілякі накрутки лайків, коментарів і репости ботів включають стадні інстинкти і сприяють маніпуляціям.

• Facebook дав можливість повноцінного двостороннього спілкування та оперативного висловлювання думки з будь-якого приводу і без нього. Це істотно збільшило хейтинг і булінг — як реальний, так і той, що продукується віртуальними персонажами.