Цей метод набув великої популярності завдяки розпіареній концепції перемоги Трампа на виборах 2016 року. Утім існує невелике але. Метод показав свою ефективність на ринку високого рекламного споживання у США. А там люди добре сприймають рекламні повідомлення, і вони є ефективним способом донесення інформації. Проте в українських реаліях ефективність реклами на порядок нижча. Тому в нас ще потрібно знайти відповідний спосіб використовувати здобуту для мікротаргетинга інформацію.
Звісно, привласнення персональних даних може бути банальним інструментом для шахраїв і хакерів, але зараз ідеться не про них.
РЕМАРКА
Компанія Cambridge Analytica за допомогою алгоритму аналізу політичних уподобань виборців змогла зібрати особисті дані користувачів соціальної мережі Facebook, охопивши загалом понад 50 млн осіб. Це було здійснено за допомогою додатка, який створив професор психології Кембриджського університету Олександр Коган.
У березні 2018-го британський телеканал Channel 4 випустив фільм-розслідування про компанію Cambridge Analytica, у якому було наведено докази того, що компанія причетна до втручання у перебіг понад 200 виборів по всьому світу.
Журналіст телеканалу видав себе за клієнта, який нібито прагне вплинути на підсумки виборів на Шрі-Ланці. Він провів у період з листопада 2017 року по січень 2018 року в готелях Лондона низку зустрічей зі співробітниками Cambridge Analytica. Під час однієї з бесід глава фірми Олександр Нікс зізнався, що його організація втручалася в проведення понад 200 виборів у різних куточках світу, зокрема й у таких країнах, як Аргентина, Кенія, Нігерія і Чехія.
Також з журналістом Channel 4 зустрічалися керуючий директор Марк Тернбулл і експерт з даних Алекс Тайлер. Тернбулл повідомив, що співробітники компанії розміщували в соціальних мережах і на окремих сайтах компромат на кандидатів. За бажанням клієнта для конспірації Cambridge Analytica могла проводити свої операції від імені нібито «туристів» або «студентів, які виконують навчальні роботи в університеті».
Скандал з Cambridge Analytica запустив маховик розбірок з Facebook про збереження персональних даних користувачів і їх подальше використання третіми особами. Інший, не менш гучний скандал, про втручання Росії у вибори 2016 року в США вивів у публічну площину питання ботрумів.
У травні 2019 року Facebook відзвітував, що за період з жовтня 2018 по березень 2019 року видалив понад 3 млрд фейкових акаунтів. Що вдвічі більше, ніж за попередні півроку. У цьому ж звіті говориться, що більшість ліквідованих акаунтів було виявлено і закрито протягом перших кількох хвилин, тобто до того, як інші користувачі могли побачити їх. При цьому Facebook визнав, що дедалі більше порушників долають встановлені перешкоди, тому компанія тепер оцінює кількість фейкових акаунтів уже не в три-чотири, а в п’ять відсотків від загальної кількості.
А втім, чи то Facebook закриває очі на Україну, чи погано уявляє, як працює індустрія вірусмейкерів у соцмережі. Адже результатів роботи Facebook з очищення інфопростору не помітно: за останній період було видалено менше 500 шкідливих каналів.
РЕМАРКА
Компанія Facebook видалила кілька сотень українських сторінок у мережі, деякі з них мали мільйони підписників. Ідеться про 168 облікових записів, 149 сторінок і 79 груп, зокрема сторінки видань «Знай.uа» і «Politeka». За даними компанії SocialBakers, у «Знай.uа» було 2,8 млн підписників у Facebook, і в «Politeka» — 2,2 млн. Тепер вони не працюють.
«Ми заблокували ці сторінки, групи й акаунти з огляду на їхню поведінку, а не контент, який вони розмістили. У кожному з випадків люди, які стояли за цією діяльністю, координували один одного і використовували підроблені рахунки, щоб брехливо представити себе, і це було підставою для наших дій», — відзначили в компанії за підсумками перевірки Facebook і Instagram. Зокрема, певні сторінки постійно змінювали назви, використовували маніпулятивні способи поширення контенту та залучення осіб до своїх позаплатформних сайтів.
У компанії додали, що заблоковані сторінки витрачали на рекламу в Facebook і Instagram близько 1,6 млн доларів США.
(За матеріалами zn.ua)
Отож, порятунок потопаючих у морі інформаційних вірусів — справа рук самих потопаючих. Проте не варто вдаватися до крайнощів. Видаляти всі акаунти в соціальних мережах — це інфантильна позиція, що набирає популярності останніми роками. Протистояти прогресу безглуздо, тому потрібно вчитися його розуміти і виробляти правила, які забезпечать необхідний рівень безпеки і мінімізують ризики.