Інформаційні віруси перетворюють людину на овоч, яким усі можуть запросто управляти.
Отож боротися з інформаційними вірусами нікому не вигідно. Ба більше, їх вигідно поширювати. Саме це багато хто успішно й робить. Що більша концентрація і динаміка появи вірусів в інформаційному полі, то більше змінюється сама людина. Нижче коротко опишу три основні типи людини цифрової ери.
Тип # 1: «Людина-розумна». Вона думає, аналізує, формує своє ставлення до інформації та самостійно вирішує, що з нею робити далі. Вона має хороший вроджений і соціальний імунітет. Це дає їй надійний захист від інформаційних вірусів. Звісно, вона може періодично потрапляти під їхній вплив, але мінімальні заходи — навіть самолікування — дають відмінні результати.
ПРИКЛАД
Покажіть Людині-розумній передвиборчі обіцянки кандидата в Президенти про зниження цін на газ — і вона просто сміятиметься з цього і точно за нього не проголосує. Тимчасом як її реакція на «псевдозвільнення Богдана» спочатку повністю відповідатиме очікуванням Замовника — людина в це повірить. Проте, дізнавшись правду, зробить висновки і ще прискіпливіше аналізуватиме і фільтруватиме інформацію і загалом, і про конкретний об’єкт зокрема.
(За матеріалами TheБабель)
Тип # 2: «Людина-борець». Від Людини-розумної вона відрізняється переважно тим, що її загальний інформаційний імунітет суттєво підірваний. Причиною цьому могли бути токсичний соціум, поганий (відсутній) спадковий імунітет або поєднання цих чинників. Отож Людина-борець сегментує й аналізує інформацію, але не завжди може зрозуміти, що стала жертвою зараження, а отже, не може ефективно опиратися інфікуванню.
Люди-борці не мають також надійної інформаційної гігієни. Зазвичай вони не розуміють, що можна, а чого не можна говорити/робити, аби не завдати шкоди собі й навколишнім в інформаційному полі. Утім вони розуміють необхідність таких правил і намагаються їх створити. Проте досвіду і кваліфікації їм не вистачає. А отже, їх самолікування зумовлює новий руйнівний етап дії вірусу.
ПРИКЛАД
У наведеному вище випадку з Богданом Людина-борець не побачить нічого страшного. Вона сприйме це як непорозуміння і не відкоригує свої фільтри сприйняття інформації. А втім, її імунітет ще здатний упоруватися з виразнішими вірусами, як-от припинення війни за кілька годин чи підвищення зарплати вчителям до 4000 доларів США в місяць.
Людина-овоч дотримується того, що вважає правдою, однак цю правду їй призначають.
Тип # 3: «Людина-овоч». Вона втратила свій інформаційний імунітет. Вона абсолютно не захищена від вірусів, і саме віруси формують її реальність і визначають її дії. Людина-овоч дотримується того, що вважає правдою, однак цю правду їй призначають.
І все було би доволі стерпно, якби правду призначав хтось один, який до того ж ще й мав би в голові плюс-мінус загальну картинку того, що відбувається, й управляв нею. Жили б ми тоді в доброму-рідному тоталітарному суспільстві й боролися з ним перевіреними дідівськими методами. Утім усе набагато складніше. Голів у гідри багато. І ці голови між собою конкурують, а отже, множать хаос у всьому.
Як результат, похмурий і липкий світ вірусів швидко проковтує недосвідчену й одурманену складнощами побуту людину. Проковтнута людина потрапляє в приємний, теплий, барвистий, зрежисований світ, у якому:
— повно її однодумців;
— людина людині брат, а не хейтер;
— заохочуються тілесні слабкості;
— усе солодко, смачно, приємно;
— усе так просто і зрозуміло.
Звісно, жити ліпше проковтнута людина не стала, але тут набагато спокійніше і стабільніше, ніж у світі реальному з його інформаційним шумом і хаосом. Щоправда, за цей «комфорт» доводиться платити дуже дорогу ціну. Спершу відбирають рештки критичного мислення, заполоняють свідомість, а потім привласнюють і все матеріальне — поточне й прийдешнє.
Вірусмейкери — замовники або безпосередні творці інформаційних вірусів.
Є й окремий четвертий тип. Він нечисленний, але ключовий в інформаційному полі. Це — вірусмейкери. Вони є замовниками або безпосередніми творцями інформаційних вірусів. Саме для задоволення їхніх потреб і цілей віруси створюють і поширюють. Розуміння їхньої мотивації і інструментів — одна з основних засад для вироблення ефективних правил інформаційної гігієни і профілактики.