За її словами, Facebook має 46 глобальних партнерів, які перевіряють інформацію сьогодні, але партнерів в Україні поки нема.
«У нас є потенційна співпраця, але ще не підписаний контракт і, відповідно, ми готуємося на 2020 рік, щоб запустити цю програму в Україні», — сказала Крук.
Перевірку інформації компанія довіряє іншим організаціям, бо не має технічної можливості набрати штат експертів, щоб робити це самостійно. Катерина Крук зазначила, що Facebook не втручатиметься у роботу локальних фактчекерів. Facebook також візуально виділятиме у стрічці інформацію, яка має ознаки маніпуляцій.
«Інший рівень, над яким ми зараз працюємо, — це технічне позначення того, як люди можуть бачити у своїй стрічці новин потенційну маніпулятивну інформацію. Коли в нас буде локальний фактчекінг, який зможе перевіряти інформацію, ми відповідним чином будемо графічно виділяти її і попереджати людей, що вона може бути маніпулятивною, давати їм контекстну інформацію або посилання на статтю, яка розвінчує певний міф», — зауважила Катерина Крук.
(За матеріалами Детектор Медіа)
Що не робиться:
Переважну увагу і зусилля цифрових гігантів спрямовано на викриття інформації по її суті і структурі. Злочинно мало уваги звертають на патерн її поширення.
Яка ефективність: на цей момент — низька, яка прямує до «нульової». Глобальні заходи дають поодинокі результати, а локальні тільки починають розробляти.
Показники ефективності просвітницьких робіт з медіаграмотності було наведено вище: не більше 11% можуть розрізнити фейкову новину.
РЕМАРКА
У жовтні 2019 року, напередодні президентської кампанії в США, Facebook випустив ряд оновлень:
• Запуск Facebook Protect, набір функцій, призначених для захисту облікових записів політиків. Учасникам потрібно включити двоступеневу автентифікацію, а їхні облікові записи будуть перевіряти на предмет злому, як-от спроби входу в систему з незвичайних місць або з неперевірених пристроїв.
• Додавання інформації про власника сторінки Facebook через нову вкладку з написом «Організації, які керують цією сторінкою», яка включає юридичну назву організації, місто, номер телефону або веб-сайт.
• З листопада 2019 року видавці, які «повністю або частково перебувають під редакторським контролем свого уряду», будуть позначені як «контрольовані державою ЗМІ». Це будуть такі видавці, як Russia Today, яка інтенсивно висвітлює новини США.
• Впровадження інструмента відстеження, що дає змогу користувачам бачити, скільки кандидати витрачають на рекламу в Facebook, включно з державними і регіональними витратами. Компанія також додає інструменти API, щоб допомогти дослідникам сортувати рекламні дані.
• Додавання ярликів на помилкові фотографії та відео, зокрема в Instagram, разом з посиланням на пояснення з перевірки фактів. Якщо люди намагаються поділитися постами в Instagram, які були оцінені як хибні, Facebook тепер покаже спливаюче вікно із зазначенням рейтингу.
• Виділення $ 2 млн доларів на медіаграмотність. Проекти варіюють від навчальних програм, щоб допомогти забезпечити найбільші облікові записи Instagram ресурсами, необхідними для зменшення поширення дезінформації, до розширення пілотної програми, яка об’єднує людей похилого віку й учнів старших класів, щоб дізнатися про онлайн-безпеку та медійну грамотність, заходи в публічних місцях, як-от книжкові магазини, громадські центри та бібліотеки в містах по всій країні.
(За матеріалами tech.informator.ua)
# 4. Ботоферми
Суть: автоматичне масове створення акаунтів і забезпечення їх довгострокового функціонування з метою вкидання і поширення інформації. А також забезпечення захисту від інформаційних атак.
Що робиться:
Переважну більшість зусиль соціальних мереж cпрямовано на те, щоб ускладнити створення фейкового акаунта. Вони зосереджуються на першому періоді його життя. Якщо вірусмейкеру вдалося створити обліковий запис і він прожив місяць, його можна експлуатувати фактично роками. При цьому не особливо заморочуватися з його:
— зовнішнім виглядом — заповненням профілю (зокрема, наповнення його фотографіями і постами з «життя» фейкової особистості);