Выбрать главу

Цей сегмент дуже численний. Перепис покаже реальну кількість сільських мешканців, однак уже й зараз можна стверджувати, що вони формують більшість, яка голосує на виборах. Тим часом вони максимально схильні до інфікування з ТБ.

До сільських мешканців потрібно їхати і говорити. Освічувати. Оптимально, щоб це робили діти й онуки. Звісно, відсоток, якому вдасться сформувати інформаційний імунітет, буде дуже невеликим. Та якщо навіть 10% від цього сегмента робитиме свідомий вибір, це вже буде істотний внесок у мінімізацію маніпуляції.

Пам’ятаймо, що мінуси цифрової епохи на сільських мешканцях відображаються мінімально, і вони не живуть у тому інформаційному хаосі, що ми.

# 5. Самолюби

Цей сегмент найближчий до вірусмейкерів, але їхні цілі дещо інші. Вони люди-оркестри, їм потрібно постійно бути в центрі подій і оточувати себе натовпами шанувальників. Це сенс їхнього життя і їхня зона комфорту. Коли вони з неї випадають, то стають дуже вразливі й депресивні.

Вони завжди прагнуть до популярності і слави, але не для того, щоб зробити щось хороше й велике, а заради самого факту. Зазвичай самолюби рідко досягають реальних результатів і власне реальної слави. Їхня доля — прямувати за останніми трендами, наслідувати успішних трендсетерів, копіювати блогерів і завдяки цьому формувати свій містечковий фанклуб, який супроводжує їх у житті.

Самолюби — майстри локальної маніпуляції. Для них це основний інструмент формування і збереження комфортних умов життя. Проте для цього вони використовують виключно побутові психологічні маніпуляції, доповнені яскравими уявленнями, вечірками, сторітелінгом тощо.

Тож вони доволі піддатливі вірусам. Їхні емоційність і вразливість сприяли швидкому руйнуванню інформаційного імунітету. Їхнє основне вразливе місце — потреба завжди бути в тренді й лишатися яскравими. Відповідно, самолюби стають затятими прихильниками, адвокатами і трансляторами будь-яких яскравих і строкатих вірусів.

# 6. Остапи Бендери

Вони вміють виживати в будь-яких умовах. Вони звикли ризикувати і брати на себе відповідальність за ризик.

Цей сегмент формувався і розширювався двоетапно. Перший етап — челночники («човники»), які вижили і трансформувалися у складніші форми. Другий етап — виробники, бум яких почався 2014 року і триває донині.

Це дуже різношерстий сегмент щодо капіталів, але вони творили самі — досягатори, результатоголіки, візіонери від бізнесу. Упродовж років діяльності вони могли переживати різні трансформації, побувавши і найманими працівниками, і управлінцями, і дауншифтерами. Проте всі вони зрештою стали малими або середніми підприємцями (великих я виношу за дужки Об’єк­тів, позаяк у них уже домінує єство вірусмейкерів).

За ставленням до держави Остапів Бендерів можна розділити на дві великі течії.

1. Радикали. Вони ненавидять державу і багато в чому не безпідставно вважають, що від неї лише зло і палиці в колеса. Вони постійно шукають лазівки, як обійти несправедливі норми й отримати зиск. І знаходять. Вони активісти своїх шкурних інтересів, багато в чому коштом інтересів інших. Вони засновують суперечливі рухи євробляхерів і 5.10. Багато проголошують себе лібертаріанцями, достеменно не розуміючи, що це і які наслідки може спричинити.

2. Нонконформісти. Ця течія намагається досягти змін еволюційним шляхом, прагне до напрацювання правил. Так, вони не проти їх порушити, якщо іншого вибору немає, але розуміють, що такі випадки поодинокі. Усюди ж має панувати система, бо саме вона — двигун розвитку.

Попри те, що Остапів Бендерів сформував аналоговий світ, вони стали активними учасниками світу цифрового. Багато в чому через обслуговування потреби свого бізнесу. Вони активні користувачі інтернету й цілком схильні до всіх його негативних проявів. Заразом вони віддаляються від офлайн-каналів комунікації, хтось через брак часу, хтось свідомо. Проте радіо вони слухають регулярно, до того ж інформаційне, — що зумовлено кількістю часу, який вони проводять у машині.

Серед найпоширеніших «оборонних технік» — не читати новин. Тому, попри проактивну позицію, у Бендерів зруйнований імунітет, тож більшість вірусів досягають своєї мети. Заразившись вірусом, ці люди стають його активними розповсюджувачами — цьому сприяє їхня одвічна проактивна позиція і віра в те, що всі їхні знання і рішення правильні.