5.2. Правила iнформацiйноï гiгiєни
Ми живемо в новому цифровому світі, де немає правил, що можна і що не можна. Тому ніхто з нас не розуміє наслідків своїх дій чи бездіяльності й не може оцінити ризиків, під які підпадаємо ми, наші рідні та близькі.
Нині кожен, як уміє, виробляє правила для себе. Або не виробляє зовсім. Зрештою, інформаційний бардак множиться, а ризики зростають. Наразі на одну людину, яка розуміє реалії того, що відбувається, припадає тисяча тих, хто цього не розуміє. Саме вони і формують інформаційне поле і для своєї аудиторії, і одне для одного.
РЕМАРКА
У безсмертній книзі «Який чудовий новий світ» Гакслі дуже точно показав, що відбувається зі сторонньою людиною в нездоровому суспільстві. Для тих, хто не читав, коротко перекажу суть.
На Землі панує світ споживання. Щасливі люди ніколи не хворіють, не мають жодних проблем і живуть в достатку, піддаються всіляким нехитрим задоволенням у простому і зрозумілому світоустрої. У цьому світі на зміну книжкам прийшли короткі фільми про плотські втіхи, освіту підмінили кодуванням уві сні, а в основі охорони здоров’я тепер стоїть таблетка сома.
Для розуміння, як діють таблетки, наведу кілька цитат: «Соми грам — і жодних драм... До чого весь тарарам, прийми соми грам... Пам’ятай: “сому гам! — і жодних драм...”. Ліпше півграма, ніж лайка і драма... Прийми сому, людино, — час припинить біганину... Солодко людина забуде і що було, і що буде...».
Тут усі гарні, молоді й здорові до 60 років. А потім просто вмирають — швидко і без жалю. Тут неприйнятна моногамія, речі, яким понад кілька тижнів, роздуми, слабкості, негативні емоції. Це все просто викорінили. Звісно, у цьому світі є чітка і вічна ієрархія. І лише верховний правитель визначає, що для його людей ліпше.
І ось у цьому світі існує резервація, у якій зберігся шматок старого світу. Світу, у якому є книжки, думки, емоції, пристрасті й усе те, що в ньому було тисячі років.
Мешканці нового світу їздять до резервації на екскурсії. Випадково одна жінка залишається там і народжує сина. Син зростає в реаліях старого світу, але на розповідях про світ новий. Він дуже хоче його побачити. І він у нього потрапляє. Спочатку його вражають блиск і краса нового світу. Та за кілька тижнів герой впадає в глибоку депресію, бо розуміє, що крім блиску в цьому світі немає нічого. Мислячому хлопчикові цей світ дуже швидко стає нестерпним і токсичним, і він утікає в його віддалений куточок. А для всіх мешканців хлопчик видається диваком, Дикуном. Вони його переслідують. Він убиває себе, не витримавши їхньої уваги й порядків нового світу.
Можна закритися, утекти з дивного, порожнього й токсичного світу, але рано чи пізно він наздожене і знищить.
Така доля чекає на кожного, хто матиме свідомість, а отже, мислитиме критично в нашому світі через 5–10 років. Цей процес триває в усіх країнах. Проте Україні «пощастило» найбільше — ми стали заручниками експерименту, і наразі цей експеримент успішний.
Суть експерименту в тім, що свідомо або за фатальним збігом обставин створено і розвивається живильне середовище, яке швидкими темпами перетворює людину на безвольний овоч.
Суть експерименту в тім, що свідомо або за фатальним збігом обставин створено і розвивається живильне середовище, яке швидкими темпами перетворює людину на безвольний овоч. Овоч без свідомості, який радісно й потішно сприймає все, що йому говорять, і сліпо діє за цими інструкціями.
Це навіть можна було б трактувати як благо, якби ляльководи мали добрі наміри. Та насправді серед них ті, хто перерозподіляє світ і заробляє мільярди. Люди для них — ніхто. А отже, те, що з ними відбувається в процесі заробітку мільярдів і поділу світу, нічого не важить і не вартує.
Звучить пафосно? Іще років сім тому цю книжку можна було б поставити в рубрику «конспірологія» і робити меми, де мені на фото прироблено шапочку з фольги. Проте 2020 року це вже не конспірологія. Я недарма так детально заглиблювалася в історичний контекст. Ми бачимо яскраві результати того, що зародилося 30 років тому і почало прогресувати за нашого свідомого й несвідомого потурання. Чи хочемо ми й далі рухатися такою самою кривою?
Нижче я формуюю базові правила інформаційної гігієни. Ті, що ви можете почати застосовувати негайно. Звісно, їх застосування не дасть вам достеменної відповіді на питання, чи перед вами вірус. Проте вони навчать вас замислюватися: «Чи правда це?». Це функція базових правил інформаційної гігієни в динамічному цифровому суспільстві. І це лише перший крок, який потрібно зробити, щоб захиститися в нових реаліях. Та навіть цей один крок сприятиме вашому істотному зрушенню в протидії вірусмейкерам.