Він здався і передав цю роботу п’ятдесятилітній пані, одній з працівниць «Друкарні братів Карамів», яка здобула собі славу інтелектуалки тим, що придбала зелену дошку, яку повісила коло свого столу, і щодня писала на ній крейдою видатну цитату якогось світового авторитета. Вранці вона охоче взялася за редагування, але вже по обіді прийшла в офіс Абдалли Карама, щоб повідомити, що капітулює; і власник друкарні попросив її попрацювати ще трохи, доки йому вдасться знайти нового постійного коректора.
Наступного дня саме у слушний час нагодився Фарід. Пані передала йому роботу, усміхнулась і запитала, чи він є у фейсбуці, «книзі облич», як вона дослівно назвала арабською, — у місці, де вона зазвичай видобувала афоризми та відомі вислови, які потім писала на дошці. Його негативна відповідь була рішучою, він ігнорував подібне — не хотів відкриватись і давати будь-який доступ до свого приватного життя. Пані пішла, так і не зрозумівши, що він має на увазі під «приватним життям»: вона була щаслива оголосити про народження першого внука на своїй сторінці й лайкала кожного, хто розділяв з нею цю радість. Вона продовжувала дивитися на Фаріда Абу Шаара з-за свого столу, а наступного дня написала на зеленій дошці вислів Віктора Гюґо: «Жінка поєднує реальну силу та оманливу слабкість».
Фарід Абу Шаар не просто не знався на комп’ютерах та соціальних мережах — усе в його зовнішності відгонило старомодністю, хоча йому було не більш як тридцять, що не сховалося від очей Абдалли Карама, коли він уперше прийняв його в друкарні й позбавив надії видати книжку. Його костюм був пошитий із сірої картатої тканини, яку можна було знайти хіба що у кравця з якогось закинутого кварталу, котрому одного разу пощастило дешево купити англійське костюмне полотно, і він узявся переконувати своїх нечисленних клієнтів убратися в цей «натуральний» матеріал. Він носив широку червону краватку, зачісував назад волосся і говорив з такою природною літературною красномовністю, наче читав зі старої книги. Коли Дудуль запитав його, чи добре він володіє арабською, Абу Шаар відповів, наче його образили, що він «народжений у мові племені Таґліб», і спадкоємець друкарні зрозумів, що він має на увазі, але не збагнув згадки про плем’я, яке заснувало ринок Оказ та одним із перших підтримало Пророка Мухаммеда.
У день, коли йому запропонували роботу коректора, Фарід гадав, що однозначно відмовиться від неї, але потім трохи завагався, коли нашвидку оцінив своє становище: він живе з матір’ю, останній, хто залишився з нею в домі їхньої родини після того, як його брати одружились і оселилися зі своїми сім’ями окремо. Вона витрачала на нього частину своїх заощаджень, але заперечувала це перед його братами, кажучи, що це він дає їй гроші, а не навпаки, адже він працює і має дохід. Фарід працював нестабільно і за маленьку зарплату: на вітринах магазинів та книгарень у Форн аш-Шеббаку, де мешкав, він вішав оголошення, що дає приватні уроки для школярів, і батьки не барилися телефонувати йому, скаржачись на низькі оцінки дітей. Фарід приходив до їхніх осель, де діти неквапом відкривали свої ранці та зошити, поводилися без належної поваги, яка вимагалася від них у школі, а він почувався винним, якщо вони провалювали випускні іспити.
Фарід попросив дати йому час подумати, і Абдалла Карам вирішив, що той набиває собі ціну, та оскільки йому нагально був потрібен коректор, то запропонував Фарідові вельми спокусливу зарплату. Однак Абу Шаар наполіг на відтермінуванні з гордості. Він провів тиждень, намагаючись переступити через те, що вважав образою свого таланту. Він вирушив у своє село, де два дні намагався розібратися в собі, стоячи на балконі будинку і спостерігаючи, як міниться кольорами рівнина перед ним. Потім повернувся до Бейрута і загасив свою тугу та сумніви в клубі «Лос Латинос» із приязною звабливою білявкою, яка старалася сумішшю мов, жодної з яких не знала добре, дати йому зрозуміти, що серед усіх клієнтів віддає перевагу саме йому. А наступного дня він прийшов до друкарні, прийняв пропозицію і вирішив розгадати таємницю жінки, яка курить, читає і дивиться незнайомцям просто у вічі.