Нотатка 71s
МЕРДА
(Видіння, розділ шістнадцятий)
У шістнадцятому розділі Видіння Мерда наближається до Вулиці ххх ххх. Тут його іронічна посмішка стає хитрою та задоволеною, попри те, що його руку, ймовірно, проймає такий гострий біль, що він аж чманіє. Ми на ХІІІ Колі, де схиляються перед культом Нової Родини (й чоловіки теж схиляються). Сяє оливкове, дещо зловісне, світло.
У кінці, де світло яснішає й трохи скидається на сепію, панують хмарочоси з Нового Кварталу. Цілком ясно, що Нова Родина, дух якої ххх Культом і Наслідуванням Взірця з ХІІІ Кола не має зовсім нічого спільного з християнською родиною, себто з родиною дрібнобуржуазійною, що утворилася на основі селянської родини, яка їй передувала: родини як клану, лігва, прихистку від ощадливості злиднів (таке кажуть Божества). Усі ці дівчата мають такий вигляд, ніби чудово знають, що не слід поєднуватись у шлюбі задля того, щоб боротися із злиднями, а брати шлюб треба, щоб досягти достатку й показати його в суспільстві. Поза тим, убогу родину благословляла Католицька церква, яка зробила цю родину носієм свого звичайного злочинного невігластва, а от нова родина у достатку, як ми бачимо, відділяється від Католицької церкви, котра за довгі роки лишила їй у спадок лише вище згадане невігластво (знову ж таки, це за словами Божеств).
У кінці Вулиці ххх ххх, Вулиці, де розташоване XIII Коло, є невеличкий Майдан[230], що обрисами нагадує півколо. Там стоять невисокі будиночки, пофарбовані в яскраві кольори, які ще з десяток років тому звели власними руками власники цих осель, а за ними — городчики; деякі з цих будиночків дуже старі й облуплені. Це садиби, зведені ще у дев’ятнадцятому столітті, а може, й раніше, вони облицьовані вулканічним туфом, мають двері з архітравами й аркові вікна. Майдан не заасфальтовано, але вглибині видніється стара бруківка, трохи поросла травою. Перед низенькими портиками нових будинків поставлено навіси із благенького квітчастого сукна. А от старі садиби, із туф’яних цеглин з трохи нечіткими краями, подекуди вкритими іржавими плямами моху, мов маленькі сільські твердині, вже не мають своїх старих, міцних товстих дверей. Дощані огорожі, які теж занепали, ххх в одвірках проти вкритих пилом вікон, що дивляться у темінь кімнат. За однією з таких огорож, про яку багато років уже ніхто не дбав, на клаптику перегною пробився трояндовий кущик, що зараз саме розцвів. Великі м’ясні мухи та бджоли без упину кружляли в тому випаленому сонцем куточку. А ще там була бабця, вся в чорному, вона схилилася над якимись ящичками, які, мабуть, смерділи рибою чи автомобільним мастилом.
Нотатка 71t
МЕРДА
(Видіння, розділ сімнадцятий)
У сімнадцятому розділі Видіння Мерда проходить повз Вулицю ххх ххх, але якщо, коли він проминав Вулицю ххх ххх, його іронічна посмішка була хитрою й задоволеною, то наразі він почав широко, щасливо, захоплено посміхатися, так, що навіть показалися всі його жовті та сточені зуби, але він враз викручується, вдаючи простачкаa[231], починаючи знуджено позіхати й дивитися вгору ліворуч від себе (тобто на інший бік Вулиці ххх ххх); втім, згодом він не забуває міцніше обійняти Чинцію, ніби підбадьорюючи її та запевняючи, що він її захистить. Мабуть, від цього він відчуває страшенний біль, якщо взагалі ще здатен відчувати свою руку. Вулиця ххх ххх — це XIV Коло. На цьому Колі Взірець утретє не лежить у могилі, а сидить поруч зі Скинією, доповнюючи свій вчинок ххх завдяки проповіді та виголошенню правил. Як уже за звичкою пояснюють Божества, це — Взірець Конформізму. Хлопці й дівчата всі слухняні й обстріляні, мають такий вигляд, ніби добре знають, чого хочуть, і пильно дослухаються до проповіді Взірця, навіть коли поводяться, як стерво, чи роблять мінет. Що за проповідь, питаєте? Про створення правил, унормування, упорядкування, зізвичаювання, фанатизацію всього, що є нового й революційного у порівнянні з нещодавнім Минулим, усього, чого можуть забажати й що можуть мовчки нав’язати (а часом, як ми вже бачили, завдяки недвозначному втручанню) попередні Життєві Взірці. Божества без упину торочать Карло: попри те, що Взірець Конформізму перебуває серед товариства, яке лише примарно складається із самих жінок, дух, який він поширює та втілює, чоловікам теж не чужий. Складова Конформізму співіснує з іншими складовими в кожному, незалежно від того, чоловік це чи жінка. Але саме жінки мають особливі повноваження пройматися духом цього Взірця й поширювати його: якби не жінки, чоловіки проймалися б ним безладно, залишаючи їм навіть ілюзію новизни й революційності — а це річ непростима, зрештою, навіть немислима.
230
Йдеться про широке роздоріжжя, утворене кількома перехрестями одночасно, яке не є власне майданом, а потрібне передовсім для руху транспорту.