А так цілком можливо, що процеси, які відбуваються в світі, розвиваються в бік єднання, прагнуть зійтися в одній точці, коли всі мови зіллються в одну, всі кольори шкіри перетворяться в один загальний колір, усі континенти стануть на один штиб; усі моделі автомобілів, усе більше й більше зближуючись, перетворяться на одну-єдину модель; приклади такого розвитку зустрічаються на кожному кроці: раніше можна було помітити різницю між сімейними автомобілями, наприклад марки «опель» та «рено», тоді як сьогодні відмінність стала ледь помітною, а ще через кілька років вона, мабуть, зовсім зникне; ймовірно, залишається тільки звикнути до цієї думки, але мені вона неприємна, я-то якраз сподіваюся, що мені на моєму віку ще пощастить уникнути надмірної плинності і води, я хочу стабільності й надійності, щоб якомога менше було таких речей, щодо яких треба займати ту чи іншу позицію, але світові процеси діють проти мене, час працює проти мене, адже зміни відбуваються всюди, з кожним днем нові, великі й дрібні, взяти хоча б Кубу, по телевізору я бачив, що раніше Куба знаходилася десь посередині Тихого океану, та з часом вона припливла на своє нинішнє місце між Південною та Північною Америкою, туди ж підтягнулися й інші острови й утворили Центральну Америку, все пливе, і плавання триває, просто ніхто про це не говорить, а Куба тепер попрямувала сюди, у наш бік, з цим треба заздалегідь змиритися, треба привчити себе до думки, що через скількись років кубинці постукають до нас у двері, тому краще заздалегідь до цього приготуватися, бо, скільки не кажи тоді, що ми прийшли сюди першими, це вже буде марно; хто їх знає, кубинців цих, може, вони люблять воду; їм, можливо, подобається, коли все тече, і плинне зрештою візьме гору, я це розумію, хоча все в мені цьому опирається, і я абсолютно впевнений, що в цьому мало хорошого.
Бути людиною, думаю я, в багатьох відношеннях означає бути текучим. Народитися — значить вирушити в плавання. Плинність починається з народження і закінчується смертю. Ми контролюємо потік, що тече, лише незначною мірою. Подобається тобі це чи не подобається, думаю я, все одно все тече, ти намагаєшся боротися з течією, і все одно вона тебе забирає, і входити в один і той же потік можна незліченну кількість разів, і він несе тебе, як би ти з ним не боровся, а коли пливеш по річці, треба носити водонепроникний костюм і таке взуття, котре захищало б ноги, бо течія може бути сильною, і, звалившись за борт, ти ризикуєш загрузнути однією ногою в донному мулі, тому потрібно носити взуття, а краще всього, якщо ти зберешся і будеш пливти підібгавши під себе ноги, в позі зародка, це зменшує або взагалі знімає всякий ризик застрягнути серед каміння.