Компост, подумав я. Навесні багато хто починає думати про компост. Я в самій гущі цього запаху, тому не можу про нього не думати. Люди звозять сюди своє садове сміття, а забирають землю, хороший перегній, що вийшов з торішнього сміття, це кругообіг і кругообертання, не вічний, аж ніяк не вічний, проте існує все ж кругообіг, який продовжуватиметься і в найближчому майбутньому. Рослини в саду обрізають і все зрізане звозять сюди, тут це перетворюється на землю, яка знову потрапляє в сад, і на ній знову щось виростає, щоб знову перетворитися на землю. Так би мовити, із землі — в землю. Весна — найщиріша пора року і найбільш незрозуміла, адже хто знає, що з’явиться на поверхні, коли зійде сніг, перетворившись на воду, — всяке може з’явитися. Весна все змінює, а сьогодні я опинився у самому центрі; навколо мене ніч і весна, і от я в самому центрі. Я прихопив із собою ліхтар, який кріпиться на голові, це дозволяє писати, інакше час буде тягнутися нудно і довго, поки ти, залізши в спальний мішок, чекаєш, коли, нарешті, певна людина прийде на роботу. Я роблю деякі замітки про Фінляндію. Про фінські ліси. Мені раптом згадалося, що у Фінляндії багато лісів. Там мало перепадів висоти і багато лісу. Одвічне прагнення природи привести все до плаского стану втілилося тут більшою мірою, ніж у багатьох інших країнах, записую я для пам’яті. Плоска рівнина і ліси, — отже, ідеальна країна для тих відпочиваючих, які люблять рівнинність і ліс. Якщо, наприклад, ви не раз проводили відпустку в Данії, а хто ж туди не їздив — усі норвежці їздили, особливо ті, у кого маленькі діти, тому що в Данії до дітей особливе ставлення, і взагалі там добре; так-от, якщо ви не раз там бували і зрозуміли, що вам подобається рівнина і не вистачає лише лісу, тоді Фінляндія для вас — ідеальне альтернативне рішення, записую я.