У барі були й інші люди, отож зав’язалася загальна розмова. Старий, обличчя якого нагадувало коричневий паперовий зім’ятий пакунок, сказав, що теперішній Мисливський Світ - жалюгідна копія колишнього Полювання за старих добрих часів, коли його ще не заборонили в Сполучених Штатах.
- Тоді Мисливський Комп’ютер був як Бог. Безсторонній. Однаково справедливий для всіх. Правила - прості, обов’язкові для кожного і чесні. Не те що тепер, коли тільки й чуєш, що про якісь там Картки Зради, Картки Помсти та інші дурощі. Зараз то комерція найгіршого штабу, а уряд Есмеральди її заохочує. Я навіть чув, що деякі з перестрілок плануються заздалегідь.
Інший чоловік із засмаглим обличчям, правильні риси якого затіняв білий стетсон, промовив, перевівши погляд із пляшки на співрозмовників:
- Сумніваюся, що сутички можуть плануватися. Важко точно визначити, коли почнеться стрілянина, якщо обидві сторони озброєні.
- Зараз люди здатні на що завгодно. Між іншим, мене звуть Ед Мак-Гро, з Айови.
- Текс Драза з Вако, штат Техас.
Трійця ще трохи погомоніла, а тоді Гарольд, допивши пиво, повернувся на своє місце, його сусіда - огрядний засмаглий чолов’яга в гавайській сорочці - дрімав від самого Майамі Аж раптом прочумався і запитав:
- Що, вже прилетіли?
І одночасно замучений стюард у брудно-зеленому костюмі скрипучим через неполадки бортової системи радіомовлення голосом об’явив:
- Леді і джентльмени, подивившись в ілюмінатори праворуч, ви матимете змогу побачити острів Есмеральда.
Крізь пошкрябаний плексиглас Гарольд уздрів тьмяніючий на яскравому дзеркалі моря острів, що збільшувався з їхнім наближенням. Його пагорби поросли сосною й низенькими дубками, біля чорних піщаних пляжів пінилися тонкі смуги бурунів. Далеко попереду видніли розпливчаті обриси іншого, більшого острова.
- А то що таке? - запитав Гарольд сусіда.
Той скоса глянув на нього і стенув плечима:
- Що-що, Гаїті.
Літак швидко знижувався над Есмеральдою, роблячи розворот на Моргантаунський аеропорт.
З’явилися написи “Не палити” та “Пристебнути ремені”, і стюардеса промовила:
- Леді і джентльмени, за кілька хвилин наш літак виконає посадку на Есмеральді. Будь ласка, припиніть палити. Дякую. Приємного вам відпочинку в Мисливському Світі
11
То був гарний, добре впорядкований аеропорт, на відміну від майамського яскравий і сяючий чистотою. Пальми в діжках, низькі стелі з флуоресцентним освітленням, пастельні кольори. Настінні фрески в карибських мотивах. Митні й імміграційні служби працювали швидко, однак сумлінно. Хто прилетів цим рейсом, їх, здавалося, не обходило. Гарольдів брудний від грязюки і поту костюм навіть не удостоївся погляду поліцейського в сяючій чистотою уніформі, який пропускав хлопця разом з іншими пасажирами до аеровокзалу. Ну, нарешті він тут, у самому серці Мисливського Світу.
З переповненого аеропорту він вийшов на стоянку таксі та автобусів. Чекаючи черги, там уже стояло чоловік сто. Гарольд закинув рюкзак за спину й пішов від натовпу, сподіваючись, що до міста його хтось підкине, однак він був готовий іти й пішки, якщо доведеться. Він майже завернув за ріг аеровокзалу, коли поряд із ним загальмувало довге біле спортивне авто.
- Якщо вам до міста, - сказав його водій, - то ви йдете в протилежному напрямку.
- От чорт! - вилаявся Гарольд. - А мо’, ви мене підкинете?
Водій прочинив дверцята. То був кремезний смаглявий чоловік, майже з Гарольда заввишки, але набагато приємнішої зовнішності. В нього було класичне італійське обличчя: оливкова шкіра, м’які карі очі, темнувата щетина на підборідді. На собі чоловік мав трикотажну спортивну куртку з верблюжої вовни та синій вовняний шарф.
- Полювати до нас приїхали? - поцікавився він.
- Іще не вирішив.
- Дозвольте відрекомендуватися, - провадив водій, - Майк Альбані. Мене всі знають. Я - першорядний Наводчик.
- Наводчик? Це що таке?
- Я гадав, всі знають, хто такі Наводчики, - зауважив Альбані. - Ми ті, кого можна назвати радниками Мисливців. Ми поставляємо їм усе: машини, зброю, патрони і, найголовніше, інформацію. Ми організовуємо для вас ваше вбивство або вираховуємо, хто на вас полює і коли прийде ваша черга бути Жертвою.
- А що одержуєте натомість?