- Слід звернути увагу тих, хто дивиться нас вперше, на отвори, що подекуди трапляються в стінах лабіринту, в них якраз може пролізти людина, - сказав Гордон Філакіс. Вони стають в пригоді, коли насувається Водій.
- Тобі слід також зауважити, - додав Протт, що граната розривається не одразу, а через півтори-дві секунди. Але якщо натискати пальцем, цей час можна скоротити до половини секунди.
- І таке скорочення дуже допомагає, правда ж, Меле?
- Авжеж, - відповів Протт. - Перехожий має кидати гранату під колеса, коли машина вже ось-ось має на нього наїхати, а тоді пірнати в отвір перше, ніж вибух прикінчить його разом з Водієм. Це вимагає точного розрахунку, запевняю вас.
- Машина з Водієм зараз просувається лабіринтом, - коментував Філакіс. - Авто сріблом виблискує на сонці. То звичайний “порше-1600”, одна з старих моделей, які ми залюбки використовуємо для Полювання на Перехожих у лабіринті. Тепер у лабіринті обидва - і Перехожий і Водій, вони перестрілюються з пістолетів 22 калібру, чим викликають ще більше захоплення Публіки. Водій повертає. Перехожий кидається в один з отворів, тоді знову з’являється в проході, але вже за спиною Водія, який повертав надто повільно. Перехожий тримає руку за спиною, він готується кинути гранату. Але що трапилося?..
- Водій вже чекав на нього, - підхопив Протт. - До таких змагань треба дуже довго готуватися і вміти передбачати події. Водій дав задній хід, машина швидко насувається на Перехожого. Той кидає першу гранату, але надто високо, і вона розривається в повітрі. Зараз він намагається вибратися з проходу, гарячково шукаючи отвору, знаходить і кидається в нього. Та, мабуть, очі йому засліпив сонячний зайчик від бічного бампера.
- Він осліплений і збентежений, - сказав Філакіс. - З проходу знов вигулькує, набираючи швидкість, “порше”. Перехожий приготувався, намацує гранату...
- Надто пізно, - закінчив Протт.
“Порше”, знов даючи задній хід, зник за поворотом. Перехожий розгублено озирався, намагаючись визначити, де машина. А вона раптово з’явилася, з іншого боку. Натовп схвально заревів.
Діватись Перехожому було нікуди. Збожеволівши від жаху, він шукав отвору, але всі вони були надто далеко. Конвульсійним рухом він кинув у машину гранату. Однак невдало, бо перелетівши через неї, вона розірвалась позаду, не завдавши їй ніякої шкоди.
Коли вона вибухнула, Перехожий вже був мертвіший за мертвого,
перетворений на криваву мішанину, розмазану по бамперу “порше”. З’явилися службовці, повантажили на візок рештки тіла Перехожого, змили шлангами місце зіткнення, розчищаючи прохід для наступної пари.
51
- Лабіринт нарешті прибрали, - сказав Гордон Філакіс. - Настає час Бойових машин. Яка блискуча процесія рухомої зброї! Навряд чи знайдеться щось дорожче людині, ніж її власна бойова машина. Меле, чому ти нічого не розкажеш нам про це змагання?
- В основному воно нагадує традиційне Руйнівне дербі, - сказав Протт. - Однак Бойові машини не лише ганяються одна за одною, шукаючи зіткнень, на них встановлено гармати й інші види озброєння. Отож у вас є нагода побачити справжню битву танків і панцерованої техніки.
- Гадаю, варто додати, - зауважив Філакіс, - що всі снаряди на озброєнні супротивників поставляються зброярами Мисливської Академії і розриваються на відстані двадцяти футів від дула. Отож публіка гарантована від нещасних випадків.
- Чи то не ракетна пускова установка на даху “Лінкольна”? - поцікавився Протт.
- Саме вона. Автоматична й самонавідна. А “тойота”, як я бачу, має гармати з обох боків.
- А он “Павук Мурлан”, - продовжив Протт. - Потужність двигуна - 2000 кінських сил, його велика клешня приводиться в дію краном, розташованим ззаду машини. Краном керує комп’ютер, вмонтований в панель для приладів.
- А ось “Баран Едді”, - сказав Філакіс, - машина, що нагадує одного з викопних динозаврів, якщо не помиляюсь, він зветься стегозавр. Тема динозаврів завжди приваблювала конструкторів Бойових машин. З усіх боків вона захищена панцером, має перископ. Всі виїжджають на стартову позицію. Сигнал! Змагання Бойових машин почалося!
- “Баран Едді” не гаяв часу, - коментував Протт, - його потужний магніт вже захопив “Максвелового Монстра”. Збоку відсувається панель, і з “Барана” висувається пилка з вольфрамовими зубцями. Вона, наче ніж крізь масло, проходить крізь панцер “Монстра”. Тепер телескопічна рука-робот закладає у випиляний отвір вибухівку.
- Неперевершено!