устрій (κατασκευή, παρασκευή) III, 9; IV, 5; IV, 32; VI, 16; VI, 44; VII, 20; VII, 53; VII, 55; VIII, 11; VIII, 12; VIII, 39; VIII, 41; VIII, 45; X, 33; XI, 5; лаштувати(ся) (κατασκευάζω) VI, 16; VII, 13; X, 7
Те саме, що природа* речі або істоти з акцентом на її структурному аспекті; лаштувати — надавати структурних рис, притаманних певній природі.
утримування1, утримуватися (ἀφεκτικόν, ἀπέχομαι) I, 3; I, 16; V, 33; IX, 1; IX, 12; XI, 18; XI, 37
Кероване розумом* погамування пориву* до зла або до таких серединних речей*, які можуть вийти на зло. Є виявом чесноти второпності*.
утримування2, утримувати (συνέχω) VI, 40; X, 1; XII, 30
Один з виявів природи* Всесвіту*, що полягає в збереженні гармонійної єдності всіх його частин і запобігання їхнього виходу поза встановлені для них межі. Відповідно, для кожної частки Всесвіту утримувати себе на своєму місці й у своїх межах є однією з вимог життя за природою, а для розумних істот* — виявом чесноти здержливості*.
ухиляння, ухилятися (ἔκκλισις, ἐκκλίνω) VI, 20; VIII, 7; VIII, 28; VIII, 50; XI, 37
Сахання душі* від зла (істинного чи гаданого*). В разі хибності ухиляння через його нерозумність, воно зветься страхом*.
уявлення, уява (φαντασία, φάντασμα) I, 7; I, 14; I, 15; I, 16; II, 5; II, 7; III, 1; III, 11; III, 4; III, 6; III, 11; III, 16; IV, 22; IV, 24; V, 2; V, 16; V, 36; VI, 13; VI, 16; VII, 2; VII, 17; VII, 29; VII, 54; VIII, 7; VIII, 13; VIII, 26; VIII, 29; VIII, 49; VIII, 51; IX, 7; X, 17; X, 38; XI, 19; XII, 16; XII, 18; уявляти (φαντάζομαι) I, 7; I, 17; II, 12; III, 4; IV, 19; IV, 36; V, 12; V, 16; V, 22; V, 36; VI, 13; VI, 36; VII, 47; VIII, 36; X, 3; X, 7; X, 9; X, 28; X, 31; XII, 32
Процес виникнення в душі* живої істоти образу предмета* і сам цей образ. Якщо істота розумна*, то ті уявлення, які виникають в її умі*, звуться поняттями*. Залежно від того, чи уявлення безпосередньо пов'язане з предметом (осягальне* уявлення), чи з витвором самої душі, йому відповідають грецькі терміни «φαντασία» та «φάντασμα». В українському перекладі ця різниця зазвичай випливає з контексту.
хвилювання, хвилювати(ся), зворушувати(ся) (ταραχή, ταράσσω) VI, 10; VI, 11; VI, 26; VII, 2; VII, 8; VII, 27; VIII, 5; VIII, 29, IX, 37; IX, 39; XII, 3
Синонім до пристрасті* з наголосом на тому, що підвладна пристрастям душа* позбавлена спокою, рівноваги й рівноплинності*.
хиба (ἁμαρτία, ἁμάρτημα) II, 10; VII, 29; IX, 20; IX, 42; X, 30; XI, 18; XII, 16; XII, 26; хибити (ἁμαρτάνω) II, 1; II, 10; II, 11; IV, 3; IV, 26; V, 25; VI, 27; VII, 22; VII, 24; VII, 26; VII, 29; IX, 4; IX, 38; IX, 42; X, 30; XI, 18; XII, 12; XII, 16
Традиція філософського вживання відповідного грецького терміну (дослівно «помилка») тягнеться від вчення Сократа, який вважав, що всякий злий вчинок є наслідком невідання. В контексті стоїцизму слово набуває додаткової образності, адже стоїки трактували злі вчинки як блукання, збочення зі шляху, що веде до найвищої мети — життя за природою*. Перекладач відмовився від традиційного перекладу «гріх», «грішити» через його надто виразні асоціації з християнською етикою.
Ціле (τὸ ὅλον, τὰ ὅλα) II, 3; II, 9; II, 11; Ill, 11; IV, 3; IV, 21; IV, 25; IV, 26; IV, 36; IV, 46; V, 8; V, 10; V, 30; VI, 1; VI, 9; VI, 25; VI, 42; VI, 45; VII, 5; VII, 10; VII, 18; VII, 19; VII, 23; VII, 25; VII, 55; VII, 66; VII, 75; VIII, 5; VIII, 6; VIII, 26; VIII, 34; VIII, 50; IX, 1; IX, 22; IX, 28; IX, 29; IX, 35; X, 6; X, 7; X, 11; X, 20; XI, 1; XI, 5; XI, 8; XI, 13; XI, 18; XI, 20; XII, 23; XII, 26
Синонім до Всесвіту* з наголосом на єдності й взаємопов’язаності всіх його частин.
честивість, честиве (ὁσιότης, ὅσιον) IV, 18; V, 9; VI, 30; VI, 44; VII, 66; XI, 20; XII, 1; XII, 5; богобоязність, богобоязне (θεοσεβές) І, 3; І, 5; VI, 30; VII, 54; XI, 20; нечестиве (ἀσεβές, ἀσεβέω) IX, 1
Справедливість* у ставленні до богів*.
чільні речі (τὰ ἡγούμενα, τὰ προηγούμενα) IV, 1; V, 20; VII, 55; IX, 41
Найближчі цілі, до яких треба устремлятися* задля путнього* досягнення найвищої мети — життя за природою* і гармонії з Цілим*.
шляхетність, шляхетне (γενναῖον, γεννικόν, ὐύγενές) IV, 49; VII, 46; VII, 66; XII, 3
Синонім до свободи*, свобідності*; має додатковий відтінок значення, який відображає характерне для античності бачення свободи (чи, навпаки, рабства) як природжених, а не набутих якостей.
Покажчик імен
Август, Октавіан IV, 33; VIII, 5; VIII, 31
Аґріппа, Марк Віпсаній VIII, 31
Адріан IV, 33; VIII, 5; VIII, 25; VIII, 37; X, 27
Александр Котіейський I, 10
Александр Македонський III, 3; VI, 24; VIII, 3; VIII, 29; X, 27
Александр Платонік I, 12
Алкіфрон X, 31
Антонін Пій IV, 33; VI, 30; VIII, 25