3. Економічна Комісія – голова Осип Бойдуник, члени: Я. Стецько, М. Сціборський та Михайло Турчманович.
4. Організаційна Комісія – голова Ярослав Барановський, члени: Я. Стецько, В. Войтанівський, О. Бойдуник і Д. Мирон.
Головою Революційної Комісії, що узгіднювала проєкти чотирьох названих Комісій, був Я. Стецько, її членами: М. Сціборський, Я. Барановський, О. Чемеринський і В. Войтанівський.
Конґресом проводила Президія. Вона була утворена в такий спосіб, що полк. А. Мельник покликав Омеляна Сеника на голову Президії, а цей призначив двох членів Президії – ген. М. Капустянського і ген. Віктора Курмановича – та двох секретарів – Ярослава Стецька і С. Половця (псевдо). Після парадної вступної частини ухвалено новий устрій ОУН, заслухано звіту Ярослава Барановського, як секретаря ПУН-у, з діяльности ПУН-у від І. Великого Збору, заслухано звіти з праці Комісій, подані головами тих Комісій та головою Резолюційної Комісії Я. Стецьком, ухвалено постанови II. ВЗУН. Полковник Мельник подав до відома склад нового ПУН-у і на закінчення відчитано його маніфест з нагоди Конґресу. Голова Президії Сеник перевів присягу на вірність Вождеві. „На наказ Вождя кожний з приявних підходив до нього і поданням руки підтверджував присягу вірности і послуху”. Це був новий церемоніял, який символізував перехід до іншого стилю організаційних звичаїв.]
Як першу точку нарад Сеник відчитав текст „переданого йому усно” заповіту полк. Є. Коновальця про призначення полк. А. Мельника його наслідником на пості Голови ПУН-у,[351] після чого в залі нарад почулися оплески. О. Сеник, як голова Збору, ствердив, що ті оплески належить вважати однодушним затвердженням усіма учасниками II. Великого Збору Українських Націоналістів заповіту полк. Коновальця призначити своїм наступником колишнього шефа штабу Дієвої Армії і корпусу СС та Крайового коменданта УВО – полковника Андрія Мельника[352] та як „ентузіястичне вітання полк. А. Мельника як нового Вождя й урочисте приречення новому зверхникові Націоналістичного Руху й ОУН свого підпорядкування, послуху й підтримки”. Окремого голосування над кандидатурою полк. Мельника не проведено.
ВЗУН прийняв „Постанови” загального характеру й окремо прийняв новий „Устрій ОУН” та видав окрему „Відозву Президії II. ВЗУН”.
„Римський II. ВЗУН”, наради якого тривали тільки три години, від 10-ої до 13-ої після полудня, не знайшов схвалення загалу членства ОУН і був уневажнений постановою Революційного Проводу ОУН, а опісля окремою постановою II Великого Збору ОУН у квітні 1941 року. Все ж і Римський „ВЗУН” творить подію в історії ОУН, а суть прийнятого ним нового „Устрою ОУН” є така характеристична для осіб, які творили той епізод, а опісля створили окрему організацію під проводом полк. А. Мельника[353], що доцільним є навести повний текст того „Устрою” і також текст „Відозви Президії II. ВЗУН”.
Устрій ОУН, ухвалений II. ВЗУН у серпні 1939 року
Частина перша
Розділ А. Голова Проводу Українських Націоналістів
1. На чолі ОУН стоїть Голова Проводу Українських Націоналістів.
2. Голову ОУН проголошує Великий Збір Українських Націоналістів на підставі: а) вказання чи тестаменту попереднього Голови ПУН, б) своєї ініціативи, у випадку відсутности такого вказання чи тестаменту.
3. Голова ПУН має всю повноту влади в кермі Українським Націоналістичним Рухом, що складається з ОУН і всіх кермованих нею Організацій на Землях Соборної України і на чужині.
4. Голова ПУН як керманич і репрезентант визвольних змагань Української Нації є її Вождем.
5. За свою діяльність і рішення Голова ПУН відповідає перед Богом, Нацією і власним сумлінням.
6. Голова ПУН скликає Великий Збір Українських Націоналістів, призначує, членів ПУН, Генерального Суддю й Головного Контрольного, подаючи це до відома ВЗУН.
7. Голові ПУН прислуговує законодатна влада в міжчасі сесій ВЗУН.
Розділ Б. Великий Збір Українських Націоналістів
1. Великий Збір Українських Націоналістів є закондатною установою ОУН. Він зосереджує провідні елементи націоналістичного активу України і репрезентує еліту Нації.
2. В обсяг завдань і компетенцій ВЗУН входить:
а) Проголошення Голови Проводу Українських Націоналістів. (Примітка: на випадок смерти чи уступлення Голови ПУН, його наступник негайно перебирає керму з усіма належними Голові ПУН прероґативами влади, з обов'язком скликати ВЗУН до 6 місяців. На випадок невказання Головою ПУН свого наступника, аґенди Голови ПУН перебирає останній керівник ВЗУН із обов'язком скликати ВЗУН до 6 місяців у його останнім персональнім складі);
б) прийняття до відома складу Проводу Українських Націоналістів;
в) вислухання звідомлень Голови ПУН;
г) затвердження зміни й доповнення Устрою та Програми ОУН; ґ) затвердження, зміни й доповнення Судового правильника;
д) затвердження, зміни й доповнення правильника Головної Контролі ОУН.
3. Членами ВЗУН є: а) члени Проводу Українських Націоналістів, б) Генеральний суддя ОУН, в) Головний контрольний ОУН, г) провідники еміґраційних теренів, ґ) особи, покликані Вождем у признанні їхніх заслуг чи кваліфікацій. (Примітка: особам, вказаним у пункті ґ, гідність членів ВЗУН надає Голова ПУН із власної ініціятиви, або на пропозицію ПУН).
4. ВЗУН скликає Голова ПУН щодва роки. У надзвичайних випадках Голова ПУН продовжує чи прискорює реченець скликання ВЗУН.
5. Ухвали ВЗУН приймаються не голосуванням, а однозгідним вирішенням його членів. Якщо немає однозгідности при ухвалах ВЗУН, вирішує становище дотичної фахової комісії, за вийнятком випадку, вказаного в т. 2 а.
6. Ухвали ВЗУН, щоб стали зобов'язуючими ОУН законами, вимагають підпису Голови ПУН.
7. ВЗУН проводить його керівник, покликаний пленумом ВЗУН на пропозицію Голови ПУН.
8. Крім керівника ВЗУН, Президію ВЗУН складають два його заступники, яких покликає керівник. Керівник покликає теж двох секретарів ВЗУН.
9. Праці ВЗУН у фахових комісіях і на пленумі відбуваються на підставі затвердженого Головою ПУН окремого Правильника.
Розділ В. Провід Українських Націоналістів
1. Провід Українських Націоналістів е дорадчим і виконавчим органом при Голові ПУН.
2. Членами ПУН є: а) особи, що керують окремими ділянками праці ПУН, б) Провідники Країв.
3. Членів ПУН призначає і звільняє Голова ПУН, повідомляючи про те своєчасно ВЗУН.
4. За виконання своїх обов'язків члени ПУН відповідають лише перед Головою ПУН.
5. Доручення членів ПУН, видані ними на підставі приділених їм Головою ПУН компетенцій, зобов'язують підлеглі керівні органи і членство ОУН.
6. Кількісний склад ПУН визначає Голова ПУН відповідно до потреб і діяльности.
Розділ Г. Провідники Країв і їм підчинені керівні органи
1. а) В організаційній схемі і праці ОУН українські землі поділяються на ... б) Кількість, величину й обсяг вищезазначених одиниць адміністративного розподілу на українських землях визначають керівні органи відповідно до існуючих умов та доцільности.
2. На чолі Країв стоять їх Провідники, а) Провідників Країв призначає і звільняє Голова ПУН, перед яким вони відповідають за свою діяльність, б) Провідники Країв кермують усією діяльністю ОУН в даному Краю.
(Наступні точки 3-8 мають конспіративний характер).
Розділ Ґ. Керівні органи на чужині
1. На чолі націоналістичного активу в поодиноких державах, чи в комплексі держав стоять Провідники еміґраційних теренів.
2. Організацію націоналістичного активу на чужині та керівних органів опреділює окремий, затверджений Головою ПУН, правильник.
Частина II. ОУН і організаційна карність
1. Судові Установи ОУН складаються з: а) Головного Революційного Трибуналу ОУН, б) Крайових Революційних Трибуналів ОУН, в) Судів ОУН.
351
[12] Нам ніколи не доводилося зустрічатись ані з ориґіналом, ані з відписом тексту „заповіту полк. Коновальця”, що його відчитав у Римі О. Сеник, ані теж з провідними членами ОУН, які б – поза Я. Барановським і О. Сеником – заявили, що вони бачили той текст. Ніколи не публіковано його в жодних виданнях Організації полк. Мельника та не подавано, з якої дати мав би бути той „заповіт”.
352
[13] Звертаємо увагу, що тут ні словечком не згадується про якесь „надрядне становище в ОУН на Рідних Землях”, що його нібито мав займати в час свого перебування на західноукраїнських землях полк. А. Мельник, як це твердять члени його Організації, не подаючи джерела речень наведених у лапках у нашому тексті.
353
[14] Хоча автор твердить, що прихильники полк. Мельника „створили нову організацію”, є фактом, що ОУН(м) надалі називалася Організацією Українських Націоналістів - „ОУН” без жодних додатків, а також затримала стару організаційну символіку і старий склад Проводу (ПУН), тоді як ОУН(б) змінила герб, визнала нечинним ІІ. Великий Збір ОУН в 1939 році, обрала новий склад Проводу („Революційний Провід ОУН”), а до своєї назви додала „революційна” і називалася спочатку ОУН(р), а ще пізніше ОУН-СД (Самостійників-Державників), очевидно для того, щоби відрізняти себе від „просто ОУН” під проводом Мельника. До речі, прихильники Мельника твердять, що саме організація Бандери є „новою”. Отже, питання „хто створив нову організацію” є неоднозначне. Мабуть, доцільніше говорити про створення двох нових організацій, а найрадше про те, що з одної організації зробилося дві. В усякому разі, в ОУН стався розкол, а формальною підставою цього розколу умовно можна вважати постанови ІІ. Великого Збору в 1939 році, про які мова в цьому розділі. - (Примітка web-упорядника)