Читать онлайн "Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордон України" - Галушко Кирило - RuLit

Із загостренням політичної кризи 1938 р. в ЧСР герб Підкарпатської Русі стає символом будівництва автономної Карпато-Української Держави. Активно використовується на Закарпатті й символ Тризуба як загальноукраїнський герб. З огляду на політичні зміни в Чехословаччині наприкінці жовтня 1938 р. у Празі розглядалися проекти коригування державних гербів ЧСР. Цікаво, що серед різних варіантів як символ Карпатської України розглядався і золотий Тризуб Св. Володимира на синьому полі[315]. Хоча цих змін так і не встигли здійснити, але 15 березня 1939 р. у Хусті відбувся перший Сейм Карпатської України, який проголосив незалежність Закарпаття, а також затвердив Державні герб і прапор Карпатської України[316]. У початкових варіантах законопроекту ним мав стати «дотеперішній краєвий герб». Але під час обговорення д-р Степан Росоха запропонував доповнити цей розділ словами «і Тризуб Святого Володимира Великого», а отець Кирило Феделеш додав: «щоб і наш конституційний закон респектував християнські традиції українського народу, пропоную й до гербу нашої Держави внести святий символ християнства»[317]. Тому в кінцевому варіанті затвердженого Закону ч. 1 §6 мав таке формулювання: «Державним гербом Карпатської України є дотеперішній краєвий герб: медвідь у лівім червонім півполі й чотири сині та три жовті смуги в правому півполі, і Тризуб Св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі. Переведення цього місця закону полишається окремому законові»[318]. У протоколі, опублікованому в книжці С. Росохи «Сойм Карпатської України» та інших виданнях допущена, мабуть, технічна помилка через поспіх і подано — «медвідь у лівім червонім полі», що суперечить як фотодокументам, так і фонографічному запису зачитування на Сеймі д-ром С. Стебельським Закону ч. 1. Мало бути «червоний медвідь у лівім білім (срібнім) півполі», бо саме так виглядав «дотеперішній краєвий герб», та й причин змінювати його колористику не було. У Законі ч. 1 також фіксувалося, що «5. Барва державного прапору Карпатської України є синя і жовта, при чому барва синя є горішня, а жовта є долішня [...] 7. Державний гимн Карпатської України є „Ще не вмерла Україна...“»[319].

Але оскільки вже наступного дня молода Карпато-Українська Держава була потоплена в крові угорськими військами, то, зрозуміло, до ухвалення окремого закону, як і графічного виконання затвердженого герба, не дійшло. Закарпатський знак на півсторіччя виходить із реального ужитку.

Державно-територіальні символи Радянської України

Проголосивши 25 (12) грудня 1917 р. у зайнятому червоноармійцями Харкові владу рад, більшовики імітували створення паралельної Центральній Раді форми національної державності й тому також використовували назву «Українська Народна Республіка» і навіть почали видавати свій «Вістник Української Народньої Республіки». 30 (17) грудня був сформований уряд, який назвали Народним секретаріатом[320]. Наскільки ця «державність» була формальною, свідчать спогади тодішнього народного секретаря у справах освіти В. Затонського: «Називали себе урядом, та самі до того ставилися трохи гумористично. Та й справді: який же з нас був уряд без армії, фактично без території, бо навіть Харківська Рада нас не визнавала»[321]. Петроградський Раднарком після харківського з’їзду почав видавати агресію більшовицької Росії проти України за громадянську війну між Центральною Радою та Народним секретаріатом.

Наслідуючи IV Універсал у резолюції II Всеукраїнського з’їзду рад, що відбувався 17—19 березня 1918 р. в Катеринославі, говорилося: «Українська Народна Республіка стає самостійною радянською республікою. Але по суті взаємовідносини радянських республік залишаться старими»[322]. Д. Дорошенко з подивом описував, що під час захоплення більшовиками Києва в лютому 1918 р. на будинку Народного комісаріату військових справ висів червоний прапор із нашитими в крижі жовтою й блакитною смужками. Усе це робилося з метою полегшити захоплення України. Коли ж більшовики зуміли закріпитися на Лівобережжі, то й потреба в надмірній мімікрії відпала — 6 січня 1919 р. назву УНР змінено на УСРР (Українська Соціалістична Радянська Республіка), а як тимчасовий захід прийнято вважати основним законом УСРР конституцію РСФРР[323]. За ухваленою 10—14 березня 1919 р. конституцією визначено герб УСРР (стаття 34) — подібний до герба Російської Федерації — на червоному щиті сходить золоте сонце, над ним — золотий серп і молот, щит оточений вінком із колосків пшениці та назвою республіки й гаслом «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» двома мовами (українською та російською); а також торговельний, морський і військовий прапор УСРР (стаття 35), який складався «з полотна червоного (червоно-рожевого) кольору, в лівому кутку якого, коло держальця, зверху, вміщено золоті літери „УСРР“ або напис „Українська Соціялістична Радянська Республіка“»[324]. Слід зазначити, що описи символів були не зовсім конкретними, написи на них уживалися і в російському, і в українському варіантах, офіційних зображень додано не було (вперше їх наведено в Конституції УСРР 1923 р.[325]). Зрештою, в умовах війни це не перешкоджало різним місцевим «ревкомам» використовувати і червоні, і синьо-жовті прапори. Так, Військово-революційний комітет брацлавської групи видав 17 січня 1920 р. наказ, у якому значилося: «Приказується всім установам вивісити на установах по два прапори, один жовто-блакитний, другий червоний. На прапорах мати дописи буквами УРСР»[326].

27 липня 1921 р. ВУЦВК затвердив прапор рибопромислового флоту Української СРР, на червоному полотнищі прямокутної форми зі співвідношенням ширини до довжини 1:2, крім білої абревіатури УСРР, було ще й зображення білої рибини, довжина якої становила половину довжини прапора, а ширина — 1/8 його ширини[327].

Як уже зазначалося, опис герба Української СРР не мав офіційного зображення ні в першому виданні Конституції 1919 р., ні в наступні роки. Тому на печатках різних установ того часу існують доволі значні розбіжності в інтерпретації герба УСРР. 15 січня 1923 р. виходить спеціальна постанова Президії ВУЦВК «Про затвердження прапорів, герба та печатки Республіки», якою затверджено підготовлені Народним Комісаріатом Юстиції зразки символів, що були згодом опубліковані у виданій 1923 р. Конституції УСРР[328]. У січні 1924 р. VIII Всеукраїнський з’їзд Рад доручив ЦВК УСРР переглянути Основний закон і подати його на затвердження наступного з’їзду[329]. У травні 1925 р. IX Всеукраїнський з’їзд Рад затвердив зміни в Конституції УСРР з урахуванням прийнятої Конституції СРСР та вніс зміни в опис герба. Стаття 94 отримала таку редакцію: «Герб Української Соціялістичної Радянської Республіки складається з зображених на червоному полі в проміннях сонця золотих серпа та молота, оточених вінком з колосків і з написом: 1) „УСРР“, 2) „Пролетарі всіх країн, єднайтеся!“» [330]Тепер пролетарський девіз подавався лише в україномовному варіанті. Також усунуто плутанину для торговельного, морського та військового прапорів і назву тепер зафіксовано лише в українському варіанті: «УСРР» або «Українська Соціялістична Радянська Республіка»[331].

Подальші зміни статей Конституції УСРР були внесені XI Всеукраїнським з’їздом Рад 15 травня 1929 р.: «Стаття 80. Герб Української соціялістичної радянської республіки складається з виображення на червоному полі в проміннях сонця золотих серпа та молота, оточених вінком з колосків і з написом: „УСРР Пролетарі всіх країн, єднайтеся!“ Стаття 81. Державний прапор Української соціалістичної республіки складається з полотнища червоного (багряного) кольору, в лівому кутку якого біля держальця зверху, вміщено золоті літери „УСРР“ або напис „Українська соціялістична радянська республіка“»[332]. Як бачимо, з’являється визначення «державний прапор», за аналогією з Конституцією СРСР.