Легалізацію національного прапора прискорили політичні події; провал путчу в СРСР та проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 р.[353] Під впливом цих змін 4 вересня народні депутати ухвалюють рішення підняти синьо-жовтий прапор над Верховною Радою України[354]. Президія Верховної Ради постановою від 18 вересня 1991 р. за № 1567—XII ухвалила: «До прийняття Конституції України дозволити в протокольних заходах використовувати синьо-жовтий прапор»[355]. На цій підставі фактично було скасовано червоно-лазуровий прапор.
У жовтні в Києві відбулося засідання постійної Комісії Верховної Ради України з питань культури та духовного відродження, на якому обговорювалися підсумки конкурсу та напрацьовувалася концепція нових державних символів. Фактично, воно перетворилося на передбачену постановою Президії Верховної Ради науково-практичну конференцію з проблем державної символіки[356]. На підставі обговорення комісія вирішила винести на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до Коституції України в частині статей, які визначали державний герб і прапор. Статтю 166 пропонувалося викласти в такій редакції: «Державним гербом України є Золотий Тризуб на синьому полі»; а статтю 167: «Державним прапором України є прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтальних смуг: верхньої — синього кольору і нижньої — жовтого кольору. Відношення ширини прапора до його довжини 2:3»[357].
Авторам проектів, які набрали найбільше голосів за результатами конкурсу, було пізніше доручено розробити кінцевий варіант державного герба. У кількох конкурсних роботах пропонувалося затвердити Великий та Малий Державний герб України. Так, у проекті (переможці — автори А. Гречило та І. Турецький) подано як малий герб: у синьому полі заокругленого щита золотий Тризуб у такому ж оливковому вінку (фактично, зберігався герб Української Народної Республіки 1918 р. з незначними змінами та додаванням щита й кольоровим рішенням; цим автори трактували Акт про незалежність України як відновлення української державності, що існувала в 1918—1920 рр. й була перервана); у великому гербі фігурували щитотримачі: давньоруський воїн зі списом та козак з мушкетом, знизу — гілки калини, перев’язані синьо-жовтою стрічкою (у гербі закладалася ідея відобразити етапи становлення української державності, її спадкоємність по Київській Русі, Гетьманщині XVII—XVIII ст. та державах XX ст.). В іншому проекті (автор О. Кохан) пропонувався як малий-герб: у синьому полі трикутного щита золотий Тризуб у формі плетінки; великий — зі щитотримачами: коронованим левом та архангелом Михаїлом (відображали ідею єдності Західної та Східної України).
У грудні 1991 р. на засіданні комісії у Києві було вирішено, що необхідно поки що затвердити Малий Державний герб України, відклавши розробку Великого герба на пізніший термін. Дехто з депутатів Верховної Ради опирався відновленню варіанта герба УНР. Удалося все ж відстояти форму Тризуба з 1918 р., хоча й були частково змінені кілька деталей. Авторською групою — А. Гречилом, О. Коханом, І. Турецьким — протягом 14—20 грудня було підготовлено кінцевий варіант проекту Герба України. 15 січня 1992 р. Президія Верховної Ради винесла на розгляд парламенту пропозицію комісій про малий герб України постановою за № 2042а—XII[358]. Того ж дня постановою № 2042—XII затверджено «музичну редакцію Державного гімну України, автором музики якої є Μ. М. Вербицький»[359].
Нарешті 28 січня 1992 р. Верховна Рада розглянула й затвердила постанову за № 2067—XII «Про Державний прапор України»[360]. Нею визначалося: «Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3». За цю постанову проголосувало 253 депутати.
14 лютого 1992 р. Верховна Рада окремим законом внесла зміни до Конституції України. Зокрема змінено й статтю про державні символи, хоча вона не містила конкретних описів ні герба, ні прапора: «Стаття 166. Символами України як незалежної держави є її Державний герб, Державний прапор та Державний гімн. Державний герб України, Державний прапор України та Державний гімн України затверджуються Верховною Радою України»[361].
Проект герба Верховної Ради України розглянула аж 19 лютого 1992 р. На той час уже була перезатверджена на історичній основі символіка в республіках Прибалтики, Закавказзя, у Молдові, Білорусі. Однак в українському парламенті справа герба викликала доволі сильний опір колишньої компартійної номенклатури. Зненацька серед старих партапаратників виявилась велика кількість «знавців» історії та культури українського народу. І тільки після скандалів і повторного голосування герб затверджено постановою за № 2137—XII «Про Державний герб України», якою ухвалено Тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України[362]. Також у постанові зазначалося, що зображення Державного герба України поміщається на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ з обов’язковим дотриманням пропорцій затвердженого зображення герба[363]. За цю редакцію постанови проголосував 231 депутат.
Тризуб як символ Соборної України, спадкоємниці Київської Русі, відновив своє офіційне функціонування.
Затвердження державних символів у Конституції України
Напругу в справі про великий Державний Герб знову підняло питання про нову Конституцію України. З боку прокомуністичних реваншистських сил почали лунати заклики до проведення референдуму про символіку. Цікаво, що якоїсь альтернативи до чинного герба та прапора не було, була звичайна нетерпимість і українофобія. Стурбовані таким станом речей фахівці з геральдики, вексилології та інших спеціальних історичних дисциплін навіть прийняли з цього питання відповідну заяву від імені учасників четвертої наукової геральдичної конференції 10 листопада 1994 р.[364]
Під час важкого ухвалення Конституції вночі проти 28 червня 1996 р. щодо питання про державні символи, а також про державну мову та статус Криму викликали найбільше дискусій і протистояння. Щоб досягти консенсусу, погоджувальна комісія знов повернула раніше зняте формулювання про малий і великий герб. Оскільки проекту великого герба ніхто не готував, то його прописали як компроміс на майбутнє.
У кінцевому варіанті ця стаття має таке формулювання:
«Стаття 20. Державними символами України є Державний прапор України, Державний герб України і Державний гімн України.
Державний прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів.
Великий Державний герб України встановлюється з урахуванням малого Державного герба України та герба Війська Запорозького законом, що ухвалюється не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Головним елементом великого Державного герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний герб України).
Державний гімн України — національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що ухвалюється не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що ухвалюється не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
353
354
ЦДАВО. — Ф. 1. — Оп. 16. — Спр. 4633. — Арк. 11.
355
ЦДАВО. — Ф. 1. — Оп. 16. — Спр. 4709. — Арк. 81. Про прапор України: Постанова Президії Верховної Ради України від 18 вересня 1991 р. за № 1567—XII // Відомості Верховної Ради України (далі — ВВР України). — 1992. — № 47. — Ст. 655.
356
358
Про малий герб України: Постанова Президії Верховної Ради України // ВВР України. — 1992. — № 17. — Ст. 218.
360
ЦДАВО. — Ф. 1. — Оп. 16. — Спр. 4740. — Арк. 11. Про Державний прапор України: Постанова Верховної Ради України // Голос України. — 1992. — № 27. — С. 1; Про Державний прапор України: Постанова Верховної Ради України // ВВР України. — 1992. — № 19. — Ст. 257.
361
Закон України Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) України // ВВР України. — 1992. — № 20. — Ст. 271.
363
ЦДАВО. — Ф. 1. — Оп. 16. — Спр. 4740. — Арк. 170. Про Державний герб України: Постанова Верховної Ради України // Голос України. — 1992. — № 31. — С. 2; Про Державний герб України: Постанова Верховної Ради України // ВВР України. — 1992. — № 40. — Ст. 592.