Тома Гемеркен Кемпійський
НАСЛІДУВАННЯ ХРИСТА
I. ВСТУПНЕ СЛОВО
ДО ТРЕТЬОГО ВИДАННЯ (1979)
Коли став я ректором Духовної Семінарії у Львові з волі Слуги Божого митрополита Андрея Шептицького, старався я надати їй під кожним оглядом сильну основу існування і дії. Тому, між іншим, почали ми видавати «Аскетичну Бібліотеку Гр. — Кат. Духовної Семінарії у Львові». Перший том тієї «Бібліотеки» був «Христос моя сила» — молитовник для питомців, Львів 1929. В ньому були поміщені молитви і духовні практики, Чин Тайни Священства, поучення про розважання і інші побожні вправи для питомців Семінарії.
Другим томом тієї ж «Бібліотеки» були «Правила для питомців Греко-Католицької Духовної Семінарії у Львові», Львів 1929 р.
Дальшим продовженням Аскетичної Бібліотеки на поселеннях поза межами України виходить у третьому виданні «Наслідування Христа» Томи Гемеркена Кемпійського. Виходить воно в часі нашої підготовки до 1000-ліття Хрещення Руси-України і буде благословенною поміччю для нашої духовної обнови в Христі, щоб стрінути цей святий ювілей. У новім виданню знова справлено мову та достосовано переклад до вимог сучасної української літературної мови.
Нові видання і переклади «Наслідування Христа» свідчать, беззаперечно, про живучість думок і їхній вплив на духовне життя в християнській католицькій і православній Церкві. Вправді в найновіших часах історики оспорюють авторство книжки Томи з Кемпіс, але сам її зміст остає незмінний. Це справді книжка, писана, як кажуть, кров'ю і сльозами, передумана віками, є в ній життєва християнська мудрість. Кожна думка, кожне слово має свій зміст.
«Наслідування Христа» видаване тисячі разів постало вже перед 1427 р. Нема нині сумніву, що після св. Письма, це найбільше читана книжка впродовж століть і до наших днів не стратила своєї актуальности і почитности та перекладена вона вже на приблизно 100 мов. Читають її залюбки не лише католики, але й православні, як свідчить Т. Шевченко, протестанти й інші віруючі й невіруючі.
Вона поділена на чотири книги:
В першій книзі автор старається переконати читача про конечність внутрішнього миру і смиренности-покори, які можна осягнути через відвернення від світу і від пустознайомства, сердечний жаль за свої провини перед Богом, свідомість неминучої смерти та Божого суду.
Друга книга вчить про Боже Царство. До нього входить душа через скорботи і терпіння, смуток і опущення, і те царство є в самій душі. Певну поміч находить душа в Христі, як в невідлучному приятелеві, що є зразком і дає приклад несення свого хреста. Похвалою в честь хреста і хрестоносців кінчиться друга книга.
В третій книзі оспівана велич і роля надприродної благодати в житті людини та описана її творча сила.
Четверта книга — то приготування до св. Причастя.
Коли кинути оком в минуле, перші українські переклади «Наслідування Христа» зробили питомці Духовної Семінарії у Львові і ці переклади були поширювані в рукописах. Це треба із призначенням відмітити. Ці й інші літературні праці та аскетичні переклади й передовсім літургічні твори свідчать, як серйозно ставились ті питомці до свого духовного звання.
В 1891 році був видрукуваний переклад Юліяна Насальського з Бережан, а видання оплатив о. Лев Лужницький, парох з Лапшина біля того ж міста. Ще старший переклад появився в Перемишлі в 1850-тих роках, мабуть о. В. Терлецького. «Наслідування Христа» в церковнослов'янській мові вийшло в Почаєві.
Переклад єпископа Йосифа Боцяна, що його втретє видаємо, — то великий поступ вперед. І добра мова, і точність висловів, філософічне і богословське знання роблять твір незвичайно глибоким і маєстатичним. Легшим перекладом під тим оглядом є переклад Наталі Королевої.
Переклад єпископа Боцяна появився в кількох перевиданнях: Перше вийшло в 1920 році в Жовкві у Видавництві ОО. Василіян під наглядом самого Автора перекладу. Опісля переклад в спадку одержала Духовна Семінарія у Львові і є його власником. Вона видала друге видання в 1930 році.
Треба радіти, що «Наслідування Христа» находить серед українського народу широкий круг читачів і що це видання буде пам'яткою нашої підготовки і нашої духовної обнови для гідного відсвяткування Ювілею 1000-ліття Хрещення Руси-України.
Блаженніший Йосиф Патріярх і Кардинал
II. ВСТУП
ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ (1930)
В повоєннім лихоліттю прийняла переклад покійного єп. Йосифа Боцяна не тільки літературна критика, але й весь нарід з великою радістю. Мала книжечка стала не для одної горем прибитої душі цілющою водою і покріпленням у злиднях. Перший наклад розхоплено вмить. Сильний, проймаючий душу зміст збільшила прегарна мова і мистецьке передання глибини думки, яких не стрічаємо в жоднім українськім перекладі «Наслідування Христа».