Глянь на картузіян, цистерсів, на ченців і черниць різних уставів, як вони щоночі встають і співають псалми Господеві.
І тому було б ганьбою для тебе, якщо б ти мав лінуватися до цієї святої справи, коли такий великий чернечий хор став хвалити Бога.
О, якби-то не треба було нічого іншого робити, як тільки всім серцем і устами хвалити Господа, Бога нашого!
О, якби ти ніколи не потребував ані їсти, ані пити, ані спати, а міг безупинно віддаватися лише духовним справам!
Тоді був би ти далеко щасливіший, ніж тепер, коли з якої-небудь потреби мусиш служити тілу.
Якби не було тих конечних потреб, а тільки духовна пожива для душі, якої ми, на жаль, досить рідко коли шукаємо.
Коли людина дійшла до того, що вже ні в якому створінні не шукає для себе втіхи, тоді допіру вона починає мати сердечне уподобання в Бозі: тоді вже вона буде вдоволена всім, що випаде.
Тоді вона не буде ані тішитися чимось великим, ані над малим сумувати, але цілком буде уповати на Бога, який єсть для неї всім у кожній речі: для неї по правді ніщо не гине і не вмирає, бо все живе для Нього і жваво слухає в мить Його святої волі.
Завжди пам'ятай про кінець та про те, що змарнований час вже не вернеться ніколи. Без запопадливости та пильности ніколи не набудеш чеснот.
Як почнеш холонути до них, будеш зле почуватися.
Але якщо щиро старатимешся, знайдеш святий спокій і почуєш, як-то праця стає щораз легша, завдячуючи ласці Божій і твоєму замилуванню в чесноті.
Чоловік, охочий і пильний, до кожного діла готовий. Набагато важче чинити опір хибам і пристрастям, аніж упрівати від тяжкої фізичної праці.
Хто не вистерігається дрібних хиб, помалу впаде в великі.
Завжди будеш тішитися ввечері, якщо день із користю перебудеш.
Пильнуй себе, заохочуй до праведности, упоминай; і хай діється з іншими людьми, що хоче, а ти не опускайся.
Настільки поступиш уперед, наскільки сам себе присилуєш. Амінь.
Друга книга
СПОНУКИ ДО ДУХОВНОГО ЖИТТЯ
Глава 1
ПРО ЖИТТЯ ВНУТРІ ДУШІ
Царство Боже єсть посеред вас, каже Господь (Лк. 17,21). Навернися цілим своїм серцем до Господа і покинь цей нужденний світ, і твоя душа знайде бажаний спокій.
Вчися погорджувати змисловим світом й віддаватися внутрішньому життю, і побачиш, що Царство Боже завітає до тебе.
А Царство Боже — це мир і радість у Святому Дусі (Рим. 14,17); безбожні його не мають.
Христос завітає до тебе і втішить, якщо в серці приготуєш для Нього достойне привітання.
Вся Його слава і величність походить із глибини серця, бо тільки там Йому мило.
У серці духовної людини Він часто гостює, солодко розмовляє, ласкаво втішає, вносить святий спокій, напрочуд дивну дружбу.
Ну, вірна душе! Приготуй своє серце для цього жениха, щоб ізволив до тебе завітати і в тобі пробувати.
Бо Він так каже: «Хто любить мене, той заховуватиме моє слово, а ми завітаєм до нього, і оселимося в нього» (Йо. 14,23).
Так дай Христові увійти в серце, а все інше не допускай.
Коли матимеш Христа, тоді станеш багатим і буде в тебе доволі усього.
Він дбатиме про тебе і щиро про все старатиметься, і тоді не буде потреби покладатися на людей.
Бо люди швидко змінюються і нагло покидають нас. А Христос залишиться повік і вірно стоятиме біля тебе аж до кінця.
Не треба надто вповати на немічного і смертного чоловіка, хоч би він був і помічний, і любий тобі, та й тим не треба багато журитися, коли хтось часом тобі противиться і суперечить.
Ті, що сьогодні з тобою лагодять, завтра можуть противитися і навпаки; люди часом, мов вітер, мінливі.
Усе своє вповання покладай на Бога; нехай Він стане твоїм страхом і твоєю любов'ю. Він постоїть за тебе і, без сумніву, зробить так, як буде для тебе найкраще.
Не маєш тут постійної домівки (Євр. 13, 14); і де б ти не був, залишишся чужинцем і подорожнім; і ніколи не будеш мати спочинку, якщо не з'єднаєшся сердечно з Христом.
Чому розглядаєшся тут на всі боки, коли це не місце твого спочинку?
Твоя домівка має бути на небесах, а на все земне повинен дивитися мимохідь.
Усе те минає і ти також разом із ним.
Гляди ж, щоб ти до чогось не прив'язався та щоб воно не полонило й не погубило тебе.
Твоя думка нехай буде із Всевишнім, а твоя молитва нехай без упину звертається до Христа.
Якщо не вмієш роздумувати над високими і небесними правдами, залишайся при муках Христових і радо перебувай у Його святих ранах.