Повні правди і небесної слави, вони не жадні марного розголосу.
Божою силою змінені і скріплені, вони ніяк не можуть бути гордими.
А ті, що все добро, яке тільки одержали, Богові приписують, не шукають слави в людей, але вони жадні тієї слави, що походить від єдиного Бога; вони перш за все бажають хвали Божої від себе і від усіх святих і постійно до Нього прямують.
Так і ти будь вдячний за найменший дар, і будеш гідний отримати ще більший.
Нехай навіть і найменша річ буде в тебе за найбільший дар, а маловажна дрібниця за нечуваний дарунок.
Якщо звернути увагу на достойність Давця, ніякий дар не видається малим, ані дуже благеньким. Бо не може бути малою та річ, яку дає найвищий Бог.
І навіть коли зішле кару чи бич, вони мають бути милі, бо Він завжди чинить те для нашого спасіння, коли якийсь допуст на нас зсилає.
Хто бажає зберегти ласку Божу, хай буде вдячний за вділення благодаті і терпеливий, коли її не стане; хай буде обережний і покірливий, щоб її не втратити.
Глава 11
ПРО НЕВЕЛИЧКЕ ЧИСЛО ПРИЯТЕЛІВ ХРЕСТА ІСУСОВОГО
Ісус має тепер чимало приятелів свого Небесного Царства, а замало своїх хрестоносців.
Має багато жадних утіхи, але обмаль таких, які бажають собі прикрости.
Він застає багацько товаришів при столі, але обмаль при поміркованості.
Всі бажають з ним веселитися, але мало хто хоче щось задля Нього перетерпіти.
Багато людей іде за Ісусом до ламання хліба, але мало хто з них аж до пиття з чаші страждання.
Чимало людей віддає честь Його чудам, а мало хто йде услід за неславою Його хреста.
Багато людей любить Ісуса, доки не стріне їх якась прикрість.
Багато хвалять і благословлять Його, коли одержать від Нього якісь утіхи.
Але нехай тільки Ісус віддалиться й на хвильку їх покине, то або нарікають, або цілком падають духом.
Зате ті, що люблять Ісуса ради Ісуса, а не задля власної втіхи, ті так само благословлять Його у всякій журбі і скруті серця, як і в хвилі найбільшої втіхи.
І коли б Він зовсім не хотів дати їм утіхи, то вони все-таки хвалили б Його і складали б Йому подяку.
О, яку велику силу має чиста любов Ісуса, не змішана ані з власною користю, ані із самолюбством!
Чи не доречно наймитами звати всіх тих, що завжди тільки втіх шукають?
Чи ті, що постійно промишляють для своєї користи чи зиску, не дають доказу, що вони себе більше люблять, аніж Христа?
Де знайти такого, хто хотів би служити Богові, не потребуючи подяки?
Рідко коли знайдеться така духовна людина, яка б усього зреклася.
Бо хто знайде такого, що по правді вбогий духом і свобідний від усякого прив'язання до створіння?
Ціна його, як тієї речі, що здалека, тай від краю світу (Прип. 31,10).
Коли людина роздасть увесь свій маєток, то це ще не велике діло.
І коли буде тяжко покутувати, то це мало що ще значить.
І коли він здобуде все знання, то далеко йому ще до кінця.
І коли він матиме великі чесноти і вельми гарячу побожність, то багато ще бракуватиме йому того, у чому в нього найбільша потреба.
Що це таке? Хай зречеться всього і себе відречеться, нехай свою волю зовсім полишить і ні сліду не оставить від любови до себе.
А коли він зробить усе те, що вважає за свою повинність, нехай думає, що нічого не зробив.
Нехай не надає великого значення тому, що можна високо цінити, але нехай назве себе непотрібним слугою, як св. Правда каже «Коли ви все те зробили, що було вам наказано, говоріть: ми непотрібні слуги» (Лк. 17,10).
Лиш тоді він зможе справді стати вбогим духом, мовлячи з пророком: «Я однісінький і вбогий» (Пс. 24, 16).
Однак немає нікого багатшого, могутнішого, сильнішого за того, хто вміє покинути себе та й усе інше і найглибше впокоритися.
Глава 12
ПРО ЦАРСЬКУ ДОРОГУ СВ. ХРЕСТА
Багато декому жорстокою здається така мова: «Відречися себе самого, візьми свій хрест, та йди слідом за Ісусом» (Мт. 16, 24; Лк. 9,23).
Але далеко прикріше почути таке останнє слово: «Йдіть геть від мене, прокляті, у вічний вогонь!» (Мт. 25, 41).
А ті люди, що тепер радо слухають слова про хрест і йдуть услід за ним, потім не будуть боятися слухати слів вічного осудження.
Цей знак хреста з'явиться на небі, коли Господь прийде судити.
Тоді всі слуги хреста, які за життя вподоблялися Розіп'ятому, приступлять до Христа-судді з великим упованням.
Так чому ж боїшся взяти на себе хрест? По ньому йдеться до Царства Небесного!
У хресті — спасіння, в хресті — життя, в хресті охорона від ворогів, в хресті джерело небесних солодощів, у хресті сила для ума, в хресті радість для душі, в хресті весь зміст чесноти, в хресті завершення святости.