Немає для душі спасіння ні надії на вічне життя, як тільки у хресті.
Так візьми свій хрест і йди услід за Ісусом, і зайдеш у вічне життя.
Він ішов перед тобою, двигаючи свій хрест, і вмер за тебе на хресті для того, щоб і ти носив свій хрест і бажав на хресті вмерти.
Бо коли умреш разом з Ним, то разом з Ним і житимеш; а коли будеш Йому товаришем у стражданні, то будеш товаришем і в славі.
На хресті все основується і все залежить від умирання, і немає іншої дороги до життя і до правдивого спокою в серці, як дорога святого хреста і щоденного умертвіння.
Йди, куди хочеш, шукай, чого хочеш, — а не знайдеш ані вгорі вищої, ані вдолі безпечнішої дороги, крім дороги святого хреста.
Уложи собі і впорядкуй усе як сам хочеш і зрозумієш, і побачиш, що завжди треба щось витерпіти; чи доброхіть, чи знеохоту, щоб стрінути хрест.
Бо або на тілі почуєш біль, або в душі буде тебе серце боліти.
Нераз Бог тебе опустить, нераз ближній допече, та, що більше, часто сам собі тягарем станеш.
А однак ніякий лік ані втіха не зможе ні допомогти тобі, ні дати пільги: але мусиш терпіти, доки Бог схоче.
Бо Бог так хоче, щоб ти вчився терпіти лихо без утіхи, щоб ти Йому цілком корився і через прикрості ставав покірнішим.
Ніхто так не відчуває мук Христових, як той, кому доведеться колись таке саме терпіти.
Так, хрест завжди готовий і всюди чекає на тебе.
Не встигнеш від нього утекти, куди не побіжиш; бо куди не прийдеш, приносиш і себе і завжди з собою стрінешся.
Подивишся вгору чи вниз, оглянешся кругом себе і заглибишся у своє серце — всюди знайдеш хрест, і всюди мусиш заховати терпеливість, якщо хочеш мати спокій у серці й заслужити собі на вінець вічної слави.
Якщо радо несеш хрест, то й він тебе підніме і заведе тебе до бажаного кінця, себто туди, де терпіння скінчиться, хоч це буде не тут, не на землі.
Якщо ж ти неохоче його носиш, завдаєш собі тягаря і ще більше обтяжуєш себе — але все-таки мусиш носити.
Якщо скинеш із себе один хрест, то неодмінно знайдеш другий, але відай, що ще тяжчий.
Чи гадаєш, що втечеш перед тим, чого не встиг ні один смертний чоловік обминути?
Котрий святий жив на світі без хреста і прикрости?
Навіть Господь наш, Ісус Христос, доки тут жив, не пробув жодної години без болю і терпіння. «Бо треба було, — каже, — щоб Христос терпів муки і воскрес із мертвих і так увійшов у свою славу» (Лк. 24,26).
І яким чином ти шукаєш іншої дороги, крім цієї царської дороги святого хреста?
Все життя Христове було тільки хрестом та мукою — а ти шукаєш для себе спокою і радости?
Помиляєшся, так помиляєшся, коли шукаєш чогось іншого, замість того, щоб терпіти прикрості; бо все те смертне життя повне недолі й обставлене навкруги хрестами.
І чим вище в духовному житті поступить, тим тяжчі хрести він нераз стрічатиме, бо біль вигнання його із-за любови збільшується.
Проте людина, хоч і така нещасна, все ж не буває без пільги і втіхи, і вона відчуває, які великі плоди приносить їй терпеливе зношення хреста.
Бо як тільки вона доброхіть піддається йому, ввесь її прикрий тягар перемінюється на вповання на Божу втіху.
І чим більше тіло знесилюється терпінням, тим дужче кріпиться його дух внутрішньою благодаттю.
А нераз, завдяки любові і прив'язанню до хреста Христового, вона стільки набирає сил із бажання терпінь і прикростей, що вже не хотіла б жити без болю і страждань: бо вона переконана, що тим миліша Богові, чим більше і тяжче зможе ради Нього терпіти.
Така річ, то не людська, але Христова ласка, що в немічному тілі так багато може вчинити, що воно всією жагою серця до того припадає і те любить, від чого вже з природи відвертається і втікає.
Людині не до вподоби: носити хрест, любити хрест, карати і неволити тіло, втікати від почестей, радо зносити зневаги, себе за ніщо мати, бажати собі приниження, терпеливо зносити всякі прикрості разом зі шкодами та й не бажати собі ніякого гаразду на цьому світі.
Якщо пильнуєш тільки себе, тоді нічого такого не зможеш зробити зі собою.
Але якщо вповаєш на Господа, сила з неба скріпить тебе, і під твою власть упокориться і світ, і тіло.
Та навіть і ворога, диявола, не будеш боятися, коли озброїшся силою віри і позначиш себе знаком хреста Христового.
Отже, будь готов, як добрий і вірний Христовий слуга, носити мужньо хрест Господа твого, що з любови до тебе дав розіп'яти себе.