Хто хоче у своєму спокої бути дуже безпечним, того часто в хвилі боротьби застаємо в стані надмірно великого пригноблення і тривоги.
Якщо б ти зумів завжди бути покірним і поміркованим у серці, добре володіти і керувати своїм серцем, то не попадав би так хутко в небезпеку і гріх.
Добра рада на це така: щоб ти тоді, як одержиш духа ревности, думав про те, що з тобою станеться, коли це світло померкне.
А коли так і станеться, пригадай собі, що знову може вернутися те світло, яке я на хвилю забрав від тебе тобі на пересторогу, а собі на славу.
Таке досвідчування нераз буває корисніше для тебе, ніж коли б тобі, за твоїм бажанням, завжди добре велося.
Бо заслуги треба вимірювати не тим, як багато маєш духовних видінь чи втіх або чи добре знаєш Святе Письмо й стоїш на вищому ступені гідности.
А тим, як міцно стоїш у правдивій покорі і як серце твоє налите любов'ю Божою: чи ти постійно всіма силами шукаєш тільки слави Божої, чи себе за ніщо маєш і справді собою погорджуєш та чи миліше тобі, коли інші люди також зневажають і принижують тебе, ніж коли шанують.
Глава 8
ПРО НАШУ МАЛОВАЖНІСТЬ В ОЧАХ БОЖИХ
Слуга. Хоч я порох і попіл, але хочу говорити до Господа мого (Бут. 18, 27).
Коли стану забагато цінити себе, тоді Ти є проти мене, а мої гріхи дають правдиве свідчення про мене, і я не можу заперечити.
Але коли я буду маловажити собою і за ніщо себе мати, коли зовсім перестану дорожити собою і пізнаю, що я насправді порох, тоді Твоя благодать прихилиться до мене, а Твоє світло завітає до мого серця і вся моя важність, хоч би й найменша, потоне в низькодолі моєї нікчемности і щезне навіки.
Отак Ти показуєш мені, що я є, чим я був і звідкіля взявся: бо я є ніщо, але того не знав.
Коли я полишений на власні сили, ось тоді я є ніщо, наскрізь немічний.
Але коли нараз зглянешся на мене, я одразу ж поновлююся в силах, і нова радість обіймає мене.
І дивне чудо, що так швидко мене піднімаєш і так ласкаво пригортаєш до себе, коли ж мій власний тягар постійно тягне мене вниз.
Це чинить Твоя любов, яка перша, навіть коли я того не заслужив, приходить до мене і допомагає у стількох потребах: вона стереже мене від тяжких небезпек і, правду сказати, рятує від безлічі нещасть.
Бо через безпутню любов до себе я погубив себе, а коли почав тільки Тебе єдиного шукати і щиро любити, то знайшов одночасно і себе, і Тебе, і тоді з любови до Тебе я ще глибше почав собою маловажити.
Бо Ти, Найсолодший, поводишся зі мною над усі мої заслуги, і навіть ласкавіше, ніж я смію сподіватися або просити.
Будь благословен, Боже мій! І хоч я негідний всякого добра, та Твоя великодушність і безмежна доброта ніколи не перестає чинити добро навіть тим, що невдячні і геть відвернулися від Тебе.
Навертай нас до себе, щоб ми стали вдячними, покірними та побожними, бо Ти — наше спасіння, наша сила і наша потуга.
Глава 9
ТРЕБА ЗАВЖДИ ЗВЕРТАТИСЯ ДО БОГА,
ЯК ДО ОСТАТОЧНОЇ ЦІЛІ
Господь. Сину, Я повинен стати твоєю найвищою і останньою ціллю, якщо справді бажаєш бути щасливим.
Від цього наміру стало чистим твоє серце, яке нераз криво прихилялося до себе і до створінь.
Бо коли ти в якійсь речі шукаєш себе самого, то зразу ж сам у собі знемагаєшся і в'янеш.
Тому-то шукай у всьому перш за все Мене, бо Я є Той, хто все те дав.
Так сприймай кожну річ, як вона походить із найвищого Добра, і тому-то все треба звертати до Мене, як до її власного початку.
З Мене, мов із живого джерела, черпає живущу воду і малий, і великий, і вбогий, і багатий — а котрі служать Мені добровільно й радо, дістануть благодать за благодать.
А хто хоче похвалитися чимось іншим, а не Мною, або втішатися якимось іншим добром, той правдивої радости не зазнає і дасть своєму серцю волю, але превсякі перепони стануть непокоїти його.
Таким чином не смієш приписувати собі нічого, що добре, а також ніякій людині не присвоюй якоїсь чесноти, але все те здавай на Бога — без нього людина нічого не має.
Я все дав і хочу, щоб все повернули Мені назад, і конечно домагаюся подяки.
Оце та правда, що проганяє всяку пусту хвальбу.
А коли небесна благодать і правдива любов завітає до тебе, тоді не буде вже ні заздрости, ні вузькоглядности й самолюбство не опанує тобою.
Бо любов Божа все перемагає і піднімає вгору всі сили душі.
Якщо ти справді мудрий, то в Мені єдиному будеш радуватися, на Мене єдиного вповати, бо ніхто не є добрий, тільки один Бог (Лк. 18,19). Хвала Йому над усе і во всім благословення!